Саміт під знаком Путіна

Центральною темою в коментарях європейських газет залишаються підсумки неформального саміту Європейського союзу, до якого долучився також російський президент Володимир Путін. На зустрічі йшлося передусім про питання енергозабезпечення Європи в майбутньому.

Так, нідерландська газета Trouw вважає, що ЄС мав би упевненіше виступати у відносинах з Росією:

Європейський саміт відбувся під знаком Путіна, який ніби заїхав на нього перекусити. Російський президент послухав, як глави держав Євросоюзу обережно критикують його режим, виїв свою миску й поїхав. А європейці перед цим так довго переймалися питанням, чи запрошувати Путіна на свою зустріч. Вони переживали, що президент Росії може вийти психологічним переможцем, якщо стане очевидним, що в ЄС відсутня єдність з цілої низки питань. З усього вийшла досить незґрабна, схожа на дитячу, спроба урядів ЄС говорити одним голосом. Євросоюз, на щастя, не є центрально керованою державою. Тому йому завжди буде непросто підтримувати відносини з країнами такого ґатунку, як то США чи Росія. Втім, ЄС все ж міг би чіткіше наголошувати на тих цінностях, які є його власним підґрунтям. Ідеться про свободу, демократію та справедливість, - підкреслює видання Trouw, яке виходить у Гаазі.

Німецька Mitteldeutsche Zeitung звертається до теми саміту й пише, що „гарантування енергозабезпечення в наступні роки змінить політичну картину набагато істотніше, ніж ми собі можемо уявити“:

Газ і нафта – це капітал майбутнього, який призведе до великих зсувів. Європі доведеться входити в альянси й укладати партенства, які на сьогодні важко уявити. Спроби долучити Росію до партнерської енергетичної угоди є лише преамбулою. Африка ставатиме дедалі важливішою як постачальник нафтової сировини.. А Туреччина бачить себе кінцевим пунктом нового російського трубопроводу з Каспійського моря, де має постати величезний порт, з якого постачатимуть сировину як до Європи, так і до США. ЄС, який сперечається з Анкарою про умови прийому до спільноти , буде ще просто рватися до стратегічного братання з турецькими сусідами, - переконана Mitteldeutsche Zeitung.

Ще одна німецька газета, Darmstädter Echo так дивиться на цю тему:

Поки росіяни залежать від продажів енергоносіїв, їм не обійтися без європейців. При цьому позиція ЄС стає стабільнішою, якщо спліьнота виступає сконсолідовано. Це ж главам держав та урядів Європейського союзу погано вдалося продемонструвати на неформальному саміті. На перспективу цього недостатньо. ЄС має запастися інструментами, які б уможливили більш сконсолідовані позиції. Найважливіша передумова при цьому є відкриття кордонів для струму та газу між державами Євросоюзу, - пише Darmstädter Echo.

Нідерландська газета De Volkskrant звертає увагу на такий аспект відносин між ЄС та Росією:

Європейці не проти пишатися своїми дипломатичними якостями, які притаманні їм більше, ніж будь-кому, приміром тим же менш чутливим американцям. Утім, що зробила Держсекретар США Кондоліза Райс одним з перших, коли прилетіла на переговори з російським керівництвом до Москви? Вона зустрілася з редакторами незалежного видання „Новая газета“. У цій зустрічі брав участь і син вбитої нещодавно журналістки Ганни Політковської. Такий символічний жест, звісно не допоможе стрімко змінити політику Кремля щодо свободи преси та створення правової держави. Однак це був дуже чіткий сигнал, який разюче відрізняється від жалюгідної поведінки європейців на останньому неформальному саміті, - наголошує видання De Volkskrant.

Ще кілька коментарів у німецькій пресі присвячені політичній ситуації в Чехії, де відбулися часткові вибори до Сенату. У газеті Frankfurter Allgemeie Zeitung читаємо:

Сигналом про настрої в суспільстві став результат місцевих виборів та виборів до Сенату в Чехії, як висловився президент країни Вацлав Клаус. Більш переконливою перемогу консервативної партії ОДС важко собі й уявити. Але саме з цієї причини тепер буде радше ще важче знайти вихід з урядової кризи, що триває ось уже майже п“ять місяців, - прогнозує Frankfurter Allgemeie Zeitung.

„Застій у Чехії“ - таку назву дала своїй статті газета Süddeutsche Zeitung:

Під час виборів у Східній Європі треба перед усім взяти до уваги активність виборців. Досвід, на жаль, вчить, що понад половину громадян вже більше не цікавляться демократією. Дуже вже глибоким є розчарування тим, що послідувало за комуністичною епохою. Ситуацію погіршили також численні афери, які переважно пов“язані або з корупцією, або з іншими проявами економічних зловживань, -

зазначає Süddeutsche Zeitung і далі зокрема зазначає:

У країні Чехії панує застій. Після парламентських виборів у червні, які закінчилися патовою ситуацією, політична еліта знову й знову терпить поразки в справі урядотворення. Це також одна з причин розчарувань громадян Чехії. Вони вже просто не знають, чи можуть очікувати щось пристойне від політики, - підсумовує Süddeutsche Zeitung.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко