1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Розширення Євросоюзу: ”Сезаме, закрийся?”

25 квітня 2005 р.

На сторінках німецьких газет триває гаряча дискусія про майбутнє Європейського союзу. Один з аспектів проблеми – дешева робоча сила в країнах Східної Європи, яка, на думку деяких оглядачів, загрожує ринку праці на Заході. ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ з Мюнхена пише:

https://p.dw.com/p/ALyb

Якщо дивитися на справу позитивно, то зараз настав найбільш слушний момент, щоб перевірити напрямок розвитку європейської спільноти. Треба посилити зв”язок між оптимістичими політиками та їхніми скептичними громадянами поки він не розірвався остаточно. Треба визнати, що громадянам не достатньо пояснили переваги європейської Конституції, в результаті чого на референдумах фактично вирішуються внутрішньополітичні питання. Крім того, уряди країн-членів повинні спростувати твердження, що прийняття до ЄС нових країн від Хорватії до Туреччини – вже вирішена справа. Поспішне прийняття Румунії, поки ця країна не поборола корупцію, буде неправильним сигналом,

- переконує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ і веде далі:

... Розширення ЄС – це виняткова подія в історії, яка виправдовує особливі заходи. Величезна різниця в зарплатах стала результатом розколу континенту в ХХ-му столітті, до якого призвела ”залізна завіса”. Щоб Схід і Захід могли знову гармонійно об”єднатися потрібні перехідні правила, які діятимуть до вирівнювання доходів. Такі заходи показали б занепокоєним громадянам, що політики серйозно ставляться до їхніх проблем. Якщо ж таких сигналів не буде, народ зможе загальмувати занадто стрімких інтеграторів, - попереджає ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

У понеділок договори про вступ до ЄС підписали Румунія та Болгарія. Обидві мають приєднатися до Євросоюзу 1 січня 2007 року. ФРАНКФЕРТУР АЛЬҐЕМАЙНЕ з цього приводу зазначає:

Про готовність цих країн до вступу зараз годі й говорити. І якщо за два роки до обіцяного терміну щось зміниться, це можна буде назвати маленьким дивом. Але чи можна вважати популізмом сумніви в доцільності ”пропуску” обох країн, якщо Хорватію на тому ж шляху завернули? Можливо, зауваження німецьких регіонів проти суперечливих ліберальних норм про вільне пересування громадян у межах ЄС сильно запізнилися. Але причина такого запізнення полягає ще й у краху ілюзій інтеграційної політики за принципом ”Сезаме, відкрийся!”. Ми довго вірили, що розширення ЄС і ”поглиблення” інтеграції впливають одне на одного. В результаті маємо взаємний вплив скепсису й перевантаження, які наприкінці травня можуть увійти в аннали ЄС як ”французька хвороба”, - припускає ФРАНКФЕРТУР АЛЬҐЕМАЙНЕ.

Берлінська газета ВЕЛЬТ аналізує німецький погляд на проблему:

Серед німецьких політиків існує давня традиція без зайвих дебатів підтримувати все, що стосується Європи. Мрія про європейську федерацію, в якій Німеччина розчинилася б як цукор у чаї, знову і знову змушувала добровільно відмовитися він національного права. Часто Берлін занадто легковажно віддавав компетенції Брюсселю, депутати погано знали, що вони віддають, і що отримають назад... Але прогресом є вже сама дискусія про те, куди йдуть німці й чого вони хочуть. Деякі депутати тепер нарешті візмуть у руки текст Конституції ЄС... Справжньої демократії на європейському рівні ця конституція не створює, тому цілком легітимно зробити з цього висновки, - пише ВЕЛЬТ.

Економічний часопис ГАНДЕЛЬСБЛАТ з Дюссельдорфа зауважує:

На довгу перспективу політика зменшення темпів і гальмування не допоможе. Світ не стане чекати на Європу. Розширення і глобалізація стануть тяжким випробуванням для континенту. Конституція – правильний крок на шляху до нової Європи, але це не Біблія. Якщо французи скажуть ”ні”, політикам треба буде шукати альтернативи, не міняючи курсу. Страх – поганий радник, - наголошує ГАНДЕЛЬСБЛАТ.

На завершення – коментар регіональної преси на ту ж тему. Видання ДЕЙСТЕР-УНД ВЕЗЕРЦАЙТУНҐ з містечка Гамельна нагадує:

Приклади Португалії та Греції показали, що підйом рівня добробуту наступає лише через певний час після приєднання до ”елітного клубу”. Бажання громадян шукати кращої долі за кордоном поступово послаблюється, а фірми не поспішають тоді шукати дешевої робочої сили в ”дешевих країнах”, - пояснює ДЕЙСТЕР-УНД ВЕЗЕРЦАЙТУНҐ.

Огляд німецької преси підготував Роман Гончаренко