1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Рецепт від безробіття

6 травня 2009 р.

У часи економічної кризи рівень безробіття, як правило, різко зростає. Але Німеччині поки що вдається стримувати такі тенденції. Рецепт – неповний робочий день та неоплачувані тимчасові відпустки.

https://p.dw.com/p/HksC
Фото: AP

Квартальні звіти великих німецьких концернів схожі одне до одного: спад збуту і зменшення доходів. Переведення працівників на неповний робочий день чи в неоплачувані тимчасові відпустки стає масовою практикою. Так, на автоконцерні «Daimler» третина працівників підпала під такі заходи. На хімічному гіганті «BASF» понад чотири тисячі людей працюють у скороченому варіанті, в червні їхні лави поповнять ще три тисячі працівників. А Гейдельберзька друкарня рятується тим, що працює лише 11 днів на місяць.

Неповний робочий день стає дедалі «довшим»

До такого інструменту, як неповний робочий день, вдаються, коли немає достатньо замовлень, але підприємства хочуть зберегти свої робочі сили. У такому випадку роботодавець платить лише за виконану роботу, але бере на себе всі соціальні відрахування в повному обсязі. Оскільки багатьом працівникам половини виплачуваної зарплатні не вистачає, аби звести кінці з кінцями, федеральне агентство праці доплачує їм. Працівник, у якого немає дітей, може в такому випадку рахуватися з 60 відсотками від останньої зарплатні. Для батьків ця сума на сім відсотків вища.

Аби уникнути звільнень, німецький уряд збільшив термін отримання державної допомоги у випадку переведення працівника на неповний робочий день до 18 місяців. При цьому уряд зголосився доплачувати половину соціальних стягнень за недопрацьований робочий час. І це ще не межа, каже німецький міністр праці Олаф Шольц: «Ми пропонуємо, щоб держава переймала соціальні відрахування в повному обсязі вже через шість місяців перебування працівника на неповному робочому дні, і хочемо збільшити цей період з 18 до 24 місяців».

Уряд боїться виборів

Утім, директор з питань політики ринку праці Інституту майбутнього праці Гільмар Шнайдер вважає реалізацію таких намірів проблематичною. За його словами: «Це уможливлює практикування неповного робочого дня навіть з нулем відпрацьованих годин. Виникали б ситуації, коли хтось формально вважався б працевлаштованим, але увесь свій дохід отримував би повністю від федерального агентства праці. Де-факто це означало б, що цей хтось – безробітний».

Напрошується запитання: чому одразу не оголошувати таких працівників безробітними і не подовжити для них термін виплат по безробіттю? Гільмар Шнайдер вважає це чеснішим варіантом. На його думку, існує лише одна єдина причина, чому уряд боїться цього – це вибори у вересні. Масові звільнення припали б саме на цей період, і влада, звісно, хоче цього уникнути. Те, що неповний робочий день обходитиметься державі дорожче, керманичів поки що не хвилює.

Автори: Чанг Данхонг / Христина Ніколайчук

Редактор: Володимир Медяний