Підневільна праця - збереження пам’яті
16 липня 2010 р.
Починаючи від 2000-го року, 1,7 мільйонів колишніх підневільних працівників отримали відшкодування на загальну суму в 4,4 мільярди євро. Розміри окремих виплат коливалися між приблизно 2500 та 7700 євро. Половина грошей надходила від 6500 підприємств, які свого часу експлуатували підневільну працю, інша половина – з державного бюджету Німеччини. Коли три роки тому виплати завершилися, постало питання про майбутнє фонду, згадує член його правління Ґюнтер Заатгофф. Ніхто не сумнівався в тому, що роботу слід продовжити.
Європейська пам'ять
З огляду на 13 мільйонів підневільних працівників у часи націонал-соціалізму зрозумілим було й те, що йдеться не лише про внутрішньо-німецьку справу. «Підневільна праця – це явище, яке має загальноєвропейське значення. Тому вона заслуговує, аби на неї дивилися як на один з основних елементів історії несправедливості. І про неї постійно потрібно пам'ятати», - наголошує Заатгоф.
З фонду, обсяг якого перевищує 400 мільйонів євро, сьогодні фінансуються різні проекти, міжнародні зустрічі, зустрічі зі свідками подій. Лише в програмі «Європейці за мир» взяли участь понад сто тисяч молодих людей із 28 країн світу. Надається допомога також жертвам правого екстремізму й антисемітизму. Загалом на фінансування понад 2000 проектів уже витрачено 56 мільйонів євро.
Подвійне страждання
Особливу увагу фонд приділяє підтримці колишніх підневільних працівників та їхніх родичів на місцях. У межах програми «Місце зустрічі – діалог» регулярно порушується тема підневільної праці, яку впродовж багатьох років замовчували. Жертвам ідеться про те, аби нарешті визнали їхню долю. Адже підневільні працівники, особливо які походили з Радянського Союзу, зазнали подвійного страждання – спочатку в неволі в нацистській Німеччині, а потім після повернення додому.
«У часи сталінізму на тих, хто повернувся додому з підневільної праці, дивилися як на зрадників. Упродовж десятиліть до цих людей залишалося й відповідне ставлення», - каже Заатгоф. Фонд «Пам'ять, відповідальність, майбутнє» прагне спонукати суспільство розвернутися обличчям до цих людей. Тому, продовжив Заатгоф, у центрі уваги перебуває діалог між поколінням і діяльність на місцях.
Виставка в Єврейському музеї
Наприкінці вересня за підтримки фонду «Пам'ять, відповідальність, майбутнє» у Єврейському музеї в Берліні планується провести велику виставку, присвячену підневільній праці. Очікується, що її відкриє федеральний президент Німеччини Крістіан Вульф. У підготовці експозиції бере участь і керівник меморіального комплексу «Концтабір Міттелбау-Дора» Єнс-Кристіан Ваґнер: «Ми покажемо, коли і як німці вирішували про своє ставлення до підневільних працівників. На прикладі підневільної праці розповідається історія націонал-соціалізму – суспільної форми, яка була зосереджена на радикальному расизмі».
Виставка влаштовується не на замовлення фонду, наголошує Ваґнер. Організатори критично змальовують історію підневільної праці й обрану форму відшкодування за завдані людям страждання. Далеко не всі колишні підневільні працівники отримали компенсації, критикує Ваґнер. При цьому він нагадує, зокрема, й про радянських військовополонених, які, згідно із законом про фонд, не дістали права ані на відшкодування, ані на гуманітарні виплати. З точки зору історика, цих людей теж слід розглядати як підневільних працівників.
«Ушкоджена справедливість»
Водночас Ваґнер визнає, що провести абсолютно чесне відшкодування було неможливо. У зв'язку з цим він говорить про так звану «ушкоджену справедливість». 2011-го року експозицію планується показати у Варшаві. Заплановані й подальші зупинки, в тому числі й на території колишніх радянських республік - наступного року виповниться 70 років від дня нападу німців на Радянський Союз.
Автор: Клаус Дахманн / Володимир Медяний
Редактор: Дмитро Каневський