1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Про що розповіли в Берліні кримські татари

11 травня 2017 р.

Наслідки анексії Росією Криму для кримськотатарського народу стали темою конференції у Берліні. За ходом дискусії стежив і кореспондент DW.

https://p.dw.com/p/2coL9
На конференції у Фонді імені Конрада Аденауера
На конференції у Фонді імені Конрада АденауераФото: DW/N. Jolkver

Яке становище кримських татар через три роки після анексії Росією українського півострова? Якими будуть наслідки ухваленого у квітні тимчасового рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі, який зобов'язав Росію відмовитись від дій, що мають ознаки дискримінації кримських татар і скасувати заборону Меджлісу? Чи реальна перспектива присутності місії незалежних спостерігачів у Криму?

Про це йшлось ввечері у середу, 10 травня, на конференції в берлінському Фонді імені Конрада Аденауера (Konrad-Adenauer-Stiftung) за участі німецьких експертів та представників кримськотатарського народу.

У традиціях репресивної політики

"Нелюдяне ставлення до нас з боку Росії різних форм правління - спочатку царської, потім комуністичної - призвело до того, що окупацію в 2014 році кримські татари сприйняли як продовження такої багатовікової репресивної політики", - заявила на конференції перша заступниця міністра інформаційної політики України, кримська татарка Еміне Джапарова.

Еміне Джапарова
Еміне ДжапароваФото: DW/N. Jolkver

Тому, додала вона, у кримських татар не було ілюзій, що Росія влаштує їм щасливе життя. Той факт, що кримськотатарську мову зробили у Криму державною, що для них будують на півострові мечеті і школи, Джапарова називає "великою і серйозною маніпуляцією".

Кремль виправдовував приєднання Криму до Росії, серед іншого, і порушеннями українською владою прав людини, які нібито відбувалися на півострові, причому не лише щодо російськомовного населення, але і кримських татар.

"Переконливих доказів цього Кремль так ніколи і не надав, - зазначив експерт Фонду Аденауера Вольфґанґ Майєр (Wolfgang Maier). - А ось за час, що минув після анексії Криму, міжнародні організації зібрали чимало відомостей про порушення на півострові прав людини російською владою".

Викрадення, обшуки, арешти, суди ...

Ось деякі факти, які навів на конференції Ганно Шедлер (Hanno Schedler) з німецького Товариства захисту народів, що зазнають утисків (Gesellschaft für bedrohte Völker).

Таким авторитетним представникам кримськотатарського народу, як Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову, заборонений в'їзд на півострів. Меджліс кримськотатарського народу оголошений екстремістською організацією, його діяльність у Криму заборонена.

Спроби російської влади створити покірні їм органи самоврядування призводять до непорозумінь і напруженості серед кримських татар. Кілька з них - опозиційно налаштованих - безслідно зникли, шестеро засуджені на тривалі терміни тюремного ув'язнення за очевидно сфабрикованими звинуваченнями.

Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров в Криму
Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров в КримуФото: Reuters

"У 32-х випадках були відкриті нові кримінальні справи, - продовжував перераховувати Ганно Шедлер. - Семеро кримських татар були примусово направлені на психіатричний огляд, у тому числі один відомий кримськотатарський правозахисник, більше 170 людей були тимчасово затримані, допитані і зареєстровані в правоохоронних органах, більше 50-ти разів співробітники спецслужб проводили обшуки в квартирах, будинках і мечетях ".

Проблема моніторингу в Криму

Цей перелік, найімовірніше, далеко не повний. Проблема у тому, що в Криму немає організацій або структур, які могли б реєструвати і документувати випадки порушень прав кримських татар.

Айше Меметова
Айше МеметоваФото: DW/N. Jolkver

У незалежних спостерігачів немає доступу до Криму, говорила на конференції кримськотатарська правозахисниця Айше Меметова, і Росія робить все можливе, щоб так було і надалі.

Ті ж міжнародні місії, які були на півострові, вона називає "профанацією", оскільки усі вони проходили в супроводі співробітників російських спецслужб. Немає у Меметової великих надій і на російських правозахисників.

"Російський "Меморіал" зіграв досить велику роль у зборі інформації про правопорушення в Криму і підготовці позовів до Європейського суду з прав людини, - сказала Меметова, відповідаючи на запитання DW. - Але водночас варто зазначити, що правозахисні організації у Росії не вільні у своїх діях, їхній вплив не варто переоцінювати".

Що можуть пред’явити кримські татари Росії?

І все ж збір інформації в Криму триває. Незважаючи на репресії, розповіла правозахисниця, система Меджлісу на місцях продовжує діяти, люди довіряють регіональним представництвам організації, діляться відомостями, розповідають про те, що відбувається. Плюс міцні родинні зв'язки.

"Так що будь-який випадок, коли людина зникає безвісти або її заарештовують, відразу стає відомим", - зазначила Меметова. Вона вважає вкрай необхідним збирати докази, документувати всі такі випадки, оскільки "без таких доказів через 5-10 років не буде нічого, що можна було б пред'явити Росії".

На думку Еміне Джапарової, такою роботою має займатися "міжнародна моніторингова місія, яка могла б перебувати у Криму постійно та підтримувати контакт з адвокатами, сім'ями політичних в'язнів і з ними самими".

Експертка берлінського Фонду науки і політики (SWP) Сюзан Стюарт (Susan Stewart) також називає важливим збір інформації та її документування для майбутніх судових процесів, але скептично ставиться до ідеї створення міжнародної моніторингової місії, яка б постійно діяла у Криму, оскільки Росія ніколи на це не піде.

Еміне Джапарова взагалі сильно сумнівається, що "Росію можна переконати у тому, щоб вона зупинила репресії щодо кримських татар". Про це свідчить, за її словами, реакція Москви на рішення Гаазького суду. А Україна, нарікає вона, "нічого не може зробити, щоб змусити Росію виконувати ці рішення".

Чому рішення Ради Європи щодо Криму важливе, але надто радіти не варто (05.05.2017)

Пропустити розділ Більше за темою