Поганий настрій між Росією та Заходом

Європейська преса коментує нове протистояння між Росією та Заходом, що простежується останнім часом. Крім того, газети пишуть про саміт Євросоюз-США, що відбувся в понеділок у Вашингтоні. Новому виткові конфлікту Схід-Захід присвячує свій коментар німецька газета SÜDDEUTSCHE ZEITUNG:

Таким поганим настрій між Росією та Заходом не був уже роками. Низка конфліктних тем обтяжує їхні відносини: плани з розміщення елементів американської системи ПРО у Східній Європі, суперечка навколо Косова, плани щодо розширення НАТО на Схід. Росія почувається ізольованою. Східноєвропейські країни побоюються нової російської експансії. В Естонії цей конфлікт уже відкрито проявився. Москва вже почала вигравати мускулами, - читаємо в SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.

Нідерландська газета DE VOLKSKRANT продовжує тему:

Росія показала, що розглядає Захід не як партнера, а як табір, який слід тримати на достатній відстані. НАТО та Європейський союз достатньо поінформовані, щоб добре це усвідомлювати. При цьому російську чутливість у питаннях безпеки слід серйозно брати до уваги, чим у минулому іноді нехтували. Але ніхто не повинен піддаватися ілюзіям, що близьке партнерство з Росією вже не за горами, - наголошує DE VOLKSKRANT.

На думку німецької газети BERLINER MORGENPOST:

Це ще раз засвідчує, як брутально російське керівництво хоче проштовхнути в покері із Заходом свої заново пробуджені претензії на світове лідерство. Адже для Росії наміри розмістити в Східній Європі системи ПРО не було ані несподіванкою, ані зазіханням на її безпеку як ядерної сили. Але ще прикріше, що саме німецькі політики, такі, як голова СДПН Курт Бекк та міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, грають на руку Путіну. (...) Бо чим більше вони нагнітають страх перед буцімто новою гонкою озброєнь, тим більше вони врешті-решт представляють російські інтереси, - критикує BERLINER MORGENPOST.

Німецька газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG вважає, що недоречно порушувати це питання на саміті ЄС-США, як цього вимагають німецькі соціал-демократи:

Те, що ЄС та Сполучені Штати підпишуть кілька нових угод про розвиток економічних відносин, нагадало про ту обставину, яку вже мало хто в Німеччині бере до уваги, а саме: добробут Європи залежить також від трансатлантичної торгівлі. Оборот між ЄС та США покриває не менш як 40 відсотків світової торгівлі. Це величезні обсяги, які потребують щонайменше так само багато уваги, як і європейська торгівля сировиною з Росією. Тому зважаючи уже тільки на це одне було б нерозумно починати саміт одразу з критики, чого вимагають німецька опозиція та СДПН. Це питання не внесено до порядку денного. Зрештою в цьому конфлікті йдеться про суверенне рішення двох країн-членів ЄС. Може, Росія й може дозволяти собі поводитися з Чехією та Польщею так, ніби ще діє Варшавський пакт. Але Євросоюз цього ні в якому разі не повинен так робити, - застерігає FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG.

Важливість саміту ЄС-США підкреслює газета DIE WELT:

Європа та США як нащадки римської правової системи мають плекати світове право, за яким у майбутньому чесно та мирно житиме глобалізований світ. (...) Від них залежатиме, чи світ у майбутньому розпадеться на силові центри чи утворюватиме собою органічне ціле в широкому значенні. Можна, звичайно, аргументувати, що Америка Буша, зважаючи на Гуантанамо, Абу-Граїб та Кіотський протокол, для такої мети є поганим партнером. Але ці конфлікти поставали з конкретної повсякденної політики, а не з перелому основоположних цінностей. (...) Тож, саме ці дві сили - США та Європа - є гарантами світового правопорядку ХХІ століття, - вважає DIE WELT.

Окрім економічної співпраці на саміті йшлося також про проблеми клімату. Газета FRANKFURTER RUNDSCHAU з цього приводу пише:

Чи стане Джордж Буш, доживаючи свої останні дні в Білому домі, екологічним активістом? Чи зможе Анґела Меркель як теперішня голова Ради ЄС вітати себе як глобальну поборювачку за навколишнє середовище? Сподіватися на позитивні відповіді на ці запитання було б ще зарано. (...) Однак уже те, що офіційний Вашингтон почав обговорення цієї проблеми, означає, що європейцям і тим самим Меркель принаймні хоч трохи вдалося донести трансатлантичному партнерові, що захист клімату базується не лише на розвитку технологій, - зауважує FRANKFURTER RUNDSCHAU.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук