Перукарня сторічної давнини

Перукарні в німецькому місті Альтенбурзі - близько ста років. Вона пережила Другу світову війну, розділ Німеччини, тож зберігся її інтер'єр: оздоблені мармуром стіни, дзеркала, спеціальні крісла та значна частина устаткування. Перукар Артур Ґроссе відкрив її у 1926 році. За 40 років його маленьку приватну перукарню в соціалістичній НДР задушили податками, і її довелося закрити.

З 1966 року ніхто, по суті, перукарнею не опікувався, - аж до возз'єднання країни в 1990 році, і це, як не дивно, пішло їй на користь: усе лишилося як було. Після краху НДР цехове об'єднання перукарів Тюрингії вирішило створити тут своєрідний діючий музей, і 2002 року перукарня знову відчинила свої двері - для тих, хто хоче підстригтися і поголитися, і для туристів.

Це зовсім не приладдя для тортур, а щипці для звивання волосся. Поводитися із такими щипцями було великим мистецтвом: можна було спалити не лише волосся. Зараз його звивають у більш щадний спосіб, зокрема, і в перукарні в Альтенбурзі.

Читати цей прейскурант початку 1950-х років - і приємно, і сумно. Звичайна чоловіча стрижка коштувала максимум одну марку, парфум після гоління – п'ять пфеннігів. Зараз стрижка у старій перукарні обійдеться у 25 євро. Суцільна ностальгія…

Це - набір бігуді для хімічного звивання. До речі, звивання-перманент, дуже популярну серед жінок, вперше продемонстрував у 1908 році німець - Карл Людвіґ Несслер. Два роки потому він отримав патент на електричну апаратуру, який зробив його мільйонером. 1928 року Несслер продав свої перукарні та вклав усі гроші в акції. За рік, коли стався біржовий крах, він усе втратив.

А цей монстр - ковпак для сушіння волосся, під який доводилося сідати бідним жінкам, які хотіли стати гарними. Але краса, як відомо, вимагає жертв. Як казала Коко Шанель: "Жінка, яка вирішила зробити нову зачіску, змінює своє життя". Поруч з апаратом для сушіння волосся - перукар Петер Мюллер.

Так виглядає перукарня сьогодні. Будинку, в якому вона розташована, - понад триста років, і хоча багато що, звичайно, перебудували, будівля офіційно є історичною пам'яткою. Сам Альтенбург - стародавнє місто на одній з головних торгових імперських доріг, йому близько тисячі років. Найбільше місто відоме тим, що саме тут вигадали карткову гру скат, дуже популярну в Німеччині і в США.

Найрізноманітніші люди дарують музею-перукарні старовинні, вінтажні перукарські приналежності. Подарували і ручну механічну машинку для стрижки волосся "Strela" виробництва НДР. "Стрілою" її назвали, бо експортували в Радянський Союз, і багатьох з наших батьків і дідів стригли саме нею. Стригли "під машинку", - так це називалося.

Перукарню-музей за адресою Pauritzer Strasse, 2 в Альтенбурзі щороку відвідують близько 6 тисяч туристів. Точніше, відвідували - до пандемії COVID-19. Два з половиною місяці вона була закрита. Зараз відкрилася знову, але пускають сюди не більше чотирьох осіб одночасно. Перукарі - в масках. І чіпати експонати тепер не дозволяється. І все ж головне: тут знову стрижуть і голять, як і сто років тому.