Система Eurosur

Європейська система прикордонного спостереження, або як її скорочено називають Eurosur, покликана посилити контроль на зовнішніх кордонах ЄС. Комісар Євросоюзу у внутрішніх справах Сесілія Мальстрем, виступаючи в четвер, 10 жовтня, в Європарламенті запевнила, що нова система допоможе запобігти катастрофам на кшталт тієї, що тиждень тому сталася біля берегів Лампедузи. За допомогою нової техніки прикордонники зможуть швидше локалізувати човни з мігрантами на борту, які потрапили в скруту, а значить і швидше прийти їм на допомогу.

По суті, однак, система прикордонного спостереження Eurosur жодним чином не пов'язана зі згаданою трагедією. Її планування розпочали ще 2008-го року. Запрацювати вона має в грудні. Те, що саме зараз, безпосередньо після того, як в Середземному морі затонув човен з 500 мігрантами на борту, це питання виставили на голосування в Європарламенті, є чистим збігом обставин.

Зміцнення "фортеці Європа"

Критики вбачають у реалізації цього проекту подальше зміцнення, як вони кажуть, "фортеці Європа". Серед тих, хто скептично ставиться до нової системи, - депутат Європарламенту від німецьких Зелених Ска Келлер. "Eurosur слугує в першу чергу боротьбі з нелегальною міграцією, і зовсім не порятунку людей, як це тепер намагаються представити", - каже вона.

Довжина зовнішнього кордону Європейського Союзу становить майже 15 тисяч кілометрів. Досі його охороняли переважно відповідні національні структури разом з європейською прикордонною службою Frontex. Питанням прикордонної охорони в кожній країні, як правило, займаються два, а то й більше міністерств - міністерство внутрішніх справ, міністерство оборони, міністерство прибереженої охорони. Разом із загальноєвропейськими структурами в ЄС нараховується приблизно півсотні різних відомств, які тим чи іншим чином причетні до боротьби з нелегальною міграцією.

Полювання на перемитників

Eurosur покликана власне об'єднати всі ці міністерства й відомства в одній мережі, полегшити спілкування між ними й перетворити на норму супутникове спостереження за ситуацією на кордоні. Упродовж наступних дев'яти років для цього планується виділити 340 мільйонів євро.

Отже, в майбутньому прикордонне спостереження, наприклад, у Середземному морі здійснюватиметься не в патрульних човнах, а через супутник. Знавці стверджують, що таке спостереження функціонує безвідмовно і є менш залежним від погодних умов. Вся інформація проходитиме через Eurosur. Якщо, наприклад, зареєструють судно, яке не має офіційної "прописки" в жодному порту, тоді Eurosur відразу зв'язується з національною прикордонною охороною або направляє в регіон патрульні човни від Frontex, завдання яких полягає в боротьбі з наркоділками та торговцями людьми. "Йдеться зовсім не про відлякування втікачів, а про руйнування бізнес-моделі, якою користуються перемитники".

Не стати інструментом цинічної бізнес-моделі

Але втікачам або трудовим мігрантів від цього не легше: для них запровадження нової системи означатиме одне - дістатися до Європи буде ще складніше, а, можливо, й ще небезпечніше, зауважують критики. Хоча тепер, якщо їхній човен зазнає катастрофи на морі, вони матимуть кращі шанси, що їх вчасно помітять і врятують. "Як на мене, то це має бути чимось самим собою зрозумілим, що через такі системи відбувається обмін інформацією також про судна, які опинились у складній ситуації", - каже депутат Європарламенту від німецького Християнсько-соціального союзу Маркус Фербер.

Але одних лише добрих намірів замало. Зелені вимагають включити порятунок людей окремим пунктом у каталог завдань системи Eurosur. Як зауважила євродепутат Ска Келлер, патрульні човни оснащені для порятунку людей або для захисту від нападу - це дві абсолютно різні речі. Однак таку вимогу Зелених не підтримали. Висловлюються побоювання щодо зловживань. Якщо до завдань системи прикордонного спостереження Eurosur офіційно належатиме й порятунок пасажирів суден, які зазнали катастрофи на морі, тоді цілком імовірно, що перемитники використають це в своїх цілях: човни з мігрантами навмисно залишатимуть напризволяще в територіальних водах європейських країн, аби їх виявили через систему Eurosur й, рятуючи, переправили на берег. "Таким чином ми лише підтримаємо цинічну бізнес-модель перемитників, - зауважив Фербер. - А це не може бути метою європейської політики".