Перебудований український «Варяг» став гордістю китайського флоту
10 серпня 2011 р.
Авіаносець «Ші Лан», колишній радянський «Варяг», рано вранці у вівторок, 9 серпня, залишив морський порт в місті Далянь на північному сході КНР і вийшов у відкрите море. Далі авіаносець повернувся на суднобудівний завод для проведення монтажних та випробувальних робіт. Як очікується, додаткове оснащення корабля та останні монтажні роботи триватимуть ще кілька років. Поки ж ідеться про перший, тестовий вихід корабля у море. «Символічність цієї події переважає її практичне значення. Ми вже є морською силою, і саме тому потребуємо відповідного устаткування, чи то йдеться про прості кораблі або авіаносці. Так само, як їх мають США або ж Великобританія», - сказав Ні Лексьонг, експерт з китайського мореплавання в університеті політичних досліджень Шанхаю.
Питання престижу
«Основу» для першого китайського авіаносця було придбано в Україні за 20 мільйонів доларів. Після розпаду СРСР, коли Україна та Росія ділили Чорноморський флот, недобудований 1991-го року крейсер «Варяг» дістався у спадок Україні. Особливого застосування йому в Україні не знайшли і 1998 року продали до Китаю. У Пекіні не приховують, що метою китайського керівництва є встановлення військово-морської рівноваги з супердержавами світу. Одночасно в Китаї запевнили, що «Ші Лан» використовуватимуть насамперед у тренувальних, а не воєнних цілях.
Тим не менше, повідомлення про вихід у море першого китайського авіаносця вже викликали дискусії в країнах-сусідах Китаю, повідомляє агентство Reuters. У регіоні побоюються швидкого нарощування військової сили Китаю, який, нагадаємо, має декілька нерозв'язаних територіальних суперечок, зокрема з Тайванем. Свої побоювання з приводу китайських морських амбіцій раніше висловлювали Японія, Філіппіни та В’єтнам.
«За цим всім стоїть питання престижу, - розмірковує Ешлі Тауншенд з Інституту міжнародної політики Лові у Сіднеї, - Китайські амбіції на морі пов’язанні з їхнім бажанням бачити себе супердержавою, а усі супердержави мають великий флот і великі авіаносці», - каже експерт.
Подальші розробки
Незважаючи на те, що Китай має найбільшу армію у світі до повноцінного оснащення, аби конкурувати, наприклад зі США, їй необхідно обзавестися ще десятком таких кораблів, адже у американців їх аж 11. Одночасно Китай розробляє літаки палубної авіації. В азійському регіоні авіаносці на балансі морських сил утримують також Індія і Таїланд. Австралія нещодавно замовила собі два такі кораблі.
У 1990-ті роки Китай придбав три радянських авіаносці - недобудований «Варяг», а також списані кораблі «Київ» та «Мінськ», які були переобладнані в розважальні центри в Тяньцзіні та Шеньчжені.
Дмитро Каневський / reuters, afp
Редактор: Євген Тейзе