Пальмова олія - невід'ємний атрибут сучасного життя

Лише в Індонезії щороку викорчовують гігантські площі лісів. Все заради того, щоб насаджувати пальмові плантації і виробляти пальмову олію. Ця доля загрожує нині й іншим країнам в Азії, Латинській Америці та Африці, оскільки попит у світі на цю олію, згідно з прогнозами фахівців, упродовж наступних десяти років подвоїться.

Солодощі, кометичні продукти, продукти харчування – вона є всюди. Споживачам не залишається іншого вибору, як споживати пальмову олію, хочуть вони того, чи ні. Ця складова є дуже зручною для виробництва. "Особливо це стосується стабільності та жаростійкості цієї олії. Пальмова олія має такі характеристики, що відрізняють її від всіх інших олій. Тому її неможливо замінити у виробництві, наприклад, соняшниковою чи рапсовою", - пояснює Петер Феллер з об'єднання представників німецької харчової індустрії.

Незамінна речовина

Переможна хода пальмової олії пов'язана насамперед з урожайністю рослини: гектар пальмових насаджень дає у шість разів більше олії, ніж така ж плантація рапсу. Тож, її виробництво є вигідною справою. Але наскільки вигідною є пальмова олія для виробництва, настільки вона шкодить природі у країнах-виробниках та впливає на поширення голоду у світі, застерігають активісти природоохоронних організацій. "Біорозмаїття зазнає шкоди. У пальмових плантаціях зустрічається тільки 10 відсотків видів птахів. Це стосується насамперед Індонезії. Ліси знищують. Торфові пласти спалюють, а це все призводить до збільшення обсягів викидів СО2 в атмосферу", - пояснює Клеменс ван де Санд з організації Germanwatsch.

Якщо порахувати викиди СО2 внаслідок згоряння торфу та знищення лісів, то Індонезію, котра є найпотужнішим експортером пальмової олії, можна зараховувати до трійки найбільших забруднювачів атмосфери викидами СО2 у світі - після США та Китаю. Але не лише в Індонезії виробництво пальмової олії стало важливим рушієм економіки. Таїланд, Колумбія, Бразилія, Нігерія, Ліберія та Уганда теж роблять ставку на цей бізнес. А глобальний попит на цю сировину лише зростає.

"Екологічна" олія

З 2003 року існує так звана "екологічна" пальмова олія. Після численних гучних протестів природозахисних організацій підприємства і деякі неурядові організації узгодили критерії відповідного стандарту. Вони зобов'язують виробників, які продають свою пальмову олію під виглядом екологічної, не викорчовувати ліси, щоб саджати пальми. Але екологи зауважують, що дотримання цих критеріїв подекуди залишається сумнівним. Занадто недбало здійснюється контроль, вважає Клеменс ван де Санд:

"Було би важливо, щоб більше інвестувати у контроль. Коли бачиш, що йдеться про приріст ринку у 30 мільярдів, а в систему контролю спрямовується лише 500 тисяч доларів щороку, то видно, що цього недостатньо".

У Німеччині використання тільки екологічної пальмової олії є обов'язковим у сфері виробництва біопального. У харчовій промисловості, на яку припадає майже 90 відсотків усього споживання пальмової олії, цього зобов'язання немає. На етикетках цей інгредієнт теж дозволяється не вказувати.

Коріна Гьольцель- експерт з питань лісів організації Greenpeace зауважує: "Було би бажано, щоб воно позначалося на етикетках. Теперішніх норм для вказання скаладу продуктів недостатньо. Там написано лише "рослинні олії" або "тваринний жир, але не зазначається їхнє походження".

Але навіть якщо вказувати пальмову олію на етикетках, виникає запитання, чи зможе споживач відмовитися від продуктів, що містять цю речовину. Замінника для неї поки немає. Повністю перейти на екологічну олію – теж не альтернатива. Адже тоді у світі не зможе бути задоволений попит на цю сировину. З 50 мільйонів тонн пальмової олії, яку щороку споживають у світі, лише чотири мільйони мають позначку "екологічна".

Автор: Ніколас Мартін, Наталя Неділько

Редактор: Дмитро Каневський