Уряд ФРН відкрив шлях до ратифікації угоди про асоціацію з Україною
5 листопада 2014 р.
Кабінет міністрів Німеччини на своєму засіданні схвалив проекти законів щодо Угод про асоціацію між ЄС та Україною, Грузією і Молдовою, ідеться у середу, 5 листопада, у повідомленні прес-служби уряду. Дані угоди, як зазначається, повинні створити зони вільної торгівлі та посилити економічні зв’язки зазначених країн з Євросоюзом. Окрім цього, вони мають на меті поглиблення співпраці у сферах громадянських свобод, безпеки та права.
Німецький уряд вбачає у підписанні угод про асоціацію із трьома країнами значною мірою продовження програми "Східного партнерства", започаткованого Німеччиною спільно з європейськими партнерами в 2009 році, зазначає прес-служба уряду ФРН. Дана програма мала на меті зблизити шість пострадянських країн - Україну, Молдову, Білорусь, Грузію, Вірменію та Азербайджан - із ЄС у різних сферах, а також надати необхідну підтримку цим країнам у проведенні реформ.
Спільні цінності
У німецькому уряді також додають, що підписані угоди про асоціацію не тільки сприятимуть посиленню зв’язків з ЄС трьох країн, а й "розвиткові демократії та правової держави в Україні, Грузії та Молдові".
Метою асоціаціє є "зближення завдяки спільним цінностям", наголошується в повідомленні. А тому важливою є співпраця у сферах демократичного розвитку, дотримання принципів правової держави, а також забезпечення прав людини і основних свобод. Саме тут закладаються основні передумови для успіху співробітництва в інших сферах, вважають в німецькому уряді.
Угоди в очікуванні ратифікації
Підписані угоди тепер повинні бути ратифіковані всіма 28 країнами-членами ЄС. На сьогодні серед країн Євросоюзу угоду з Україною ратифікували вже сім держав. У Німеччині для ратифікації потрібен спеціальний закон, який мають схвалити Бундестаг та Бундесрат. Проекти цих законів і затвердив німецький уряд.
Нагадаємо, що Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС 27 червня цього року. Верховна Рада ратифікувала її 16 вересня. Відмова від підписання цієї угоди Віктором Януковичем призвела до масових протестів наприкінці минулого року.