1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Розвиток конфлікту

Інтерв’ю провів Михайло Бушуєв17 лютого 2015 р.

На тлі посилення бойових дій в районі Дебальцевого DW спитала в експерта з питань Східної Європи, історика Ґергарда Симона, чого варто очікувати в разі нового загострення конфлікту.

https://p.dw.com/p/1EdPn
Бої в Дебальцевому продовжуються попри дію режиму припинення вогню, 17 лютого
Бої в Дебальцевому продовжуються попри дію режиму припинення вогню, 17 лютогоФото: Reuters/G. Garanich

DW: Чи означають, на Вашу думку, бойові дії всередині та навколо Дебальцевого, що домовленості, досягнути в Мінську, порушені?

Ґергард Симон: Так, без сумніву. Сепаратисти, очевидно, від самого початку лише робили вигляд, що погоджуються із домовленостями щодо режиму припинення вогню й підписали відповідний документ. Тепер же складається враження, що сепаратисти та їхні російські помічники використали перемовини в Мінську для того, аби покращити свої стартові військові позиції. А також що вони від самого початку не були готові прагнути припинення вогню й тим більше миру.

Якщо говорити про Дебальцеве… Як Ви вважаєте, якщо сепаратисти достягнуть своєї мети та отримають контроль над цим важливим для них містом, то чи настане тоді перемир’я?

Професор Ґергард Симон
Професор Ґергард СимонФото: Gerhard Simon

Лідери "ДНР" та "ЛНР" неодноразово заявляли, що вони хочуть просуватися далі. Зокрема, вони заявляли, що вважають своєю територією всю Донецьку область і що вони переслідують мету створити сепаратистську державу на всій цій території. Це означає, в тому числі, й мету захопити Маріуполь на півдні.

Німецьке МЗС звернулося із закликом підключити до пошуку виходу із ситуації Раду безпеки ООН. Чи це може сьогодні щось змінити, на Вашу думку?

Наскільки я знаю, Рада безпеки та інші органи ООН вже включені в роботу. Зокрема, ще два дні тому Росія сама стартувала ініціативу щодо прийняття резолюції ООН. Я не знаю, наскільки далеко просунулися перемовини з цього приводу. Але ситуація в Україні, судячи зі всього, з кожною годиною лише загострюється й стає дедалі більш драматичною. Наскільки велику активність демонструватиме Рада безпеки ООН, щодо цього треба спершу зачекати.

З боку голови комітету Бундестагу з питань зовнішньої політики Норберта Реттґена та депутата Нільса Аннена пролунали заклики до Європи відповісти санкціями в тому разі, якщо бої будуть тривати. Як Ви ставитеся до такої ідеї?

Якщо бої продовжаться і військові дії лише набиратимуть обертів, як ми можемо спостерігати зараз, то тоді постануть зовсім інші проблеми. У цьому разі ми матимемо справу з новою ескалацією із наслідками, які важко спрогнозувати. Треба розраховувати на те, що в Україні в цьому разі буде оголошений воєнний стан. Треба також, можливо, рахуватися з тим, що деякі члени НАТО, зокрема, США та Канада, все ж будуть постачати зброю Україні. Тобто все виглядає так, що на нас очікує не припинення вогню та мир, а подальше загострення конфлікту.

Ви спостерігаєте ситуацію на Донбасі з песимізмом. Та чи лишилися, на Вашу думку, ще можливості для переведення конфлікту в мирну площину?

Я боюся, що можливості відвернути (загострення ситуації - Ред.) дуже обмежені, адже одна зі сторін конфлікту - сепаратисти разом із Росією за своєю спиною - не зацікавлені в деескалації, а навпаки - в подальшій ескалації. Адже ця сторона, очевидно, розраховує на позитивні наслідки від такої ескалації та нових воєнних здобутків. Тому я не бачу підстав для оптимізму.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою