Новий Орлеан: „горщик із культурною солянкою під багатометровим шаром води”

Різні видання намагаються з’ясувати, яких збитків - матеріальних та моральних - завдала стихія. Деякі ЗМІ пишуть також про уроки, які потрібно винести з цієї катастрофи. Зокрема, французька Libération пише:

Мова йде про глибоку кризу. Це видно хоча б з того, що Буш, якому зазвичай жодна трагедія чи міжнародна криза не може завадити проводити відпустку в Техасі, поспіхом повернувся до Вашингтона. Втім, приголомшливим та знаковим видається те, як заможне та високо розвинуте суспільство руйнується за допомогою грубої сили. Найбільша супердержава на Земній кулі піддалася удару, який зійшов з неба та океану. Керівні органи штатів, що постраждали, безпомічно копирсаються у воді, рівень якої постійно зростає. І груба сила - тепер у вигляді мародерів - дедалі частіше бере гору в суспільстві, у якому часто забувають про глибоко вкорінену нужденність та соціальні бар’єри. Після закону небес тепер панує закон джунглів.

Продовжує тему віденська газета Kurier і робить наголос на етичному аспекті проблеми:

Переглядаючи фотознімки того, що колись було Новим Орлеаном, говорять про те, про що у таких ситуаціях завжди говорять, коли вплив та сила перевищують межі уяви, а саме - „катастрофа”. Катастрофи без винуватців не придатні для написання коментарів, оскільки з цього приводу немає особливої позиції. Усі проти. І чим ближче перебуваєш від катастрофи, тим більше проти. Так сталося, що померлі прочани в Іраку – тепер катастрофа меншого масштабу.

Видання Het Laatste Nieuws з Брюсселя намагається провести паралелі між США та деякими європейськими країнами щодо захисту населених пунктів від природних катастроф:

Американський уряд, здається, на декілька світових років віддалений від готовності до катастрофи такого розміру. На краєвидах ми бачимо хаос. Мародери, поліцейські, які погрожують у них стріляти. Жодного сліду впорядкованого надання допомоги, місто-мільйонер, який потопає глибоко у воді, оскільки ніхто не в змозі залатати діри в дамбах. У Нідерландах, країні, яка теж лежить нижче рівня моря, за 50 років не було видно навіть краплі води. Новий Орлеан – це зворотний бік американського суспільства, яке зорієнтовано на те, щоб якнайшвидше і якнайбільше заробити грошей витрачаючи якнайменше сил.

Консервативне французьке видання Le Figaro приділяє більше уваги наслідкам катастрофи:

„Катріна” не була звичайним ураганом. У Новому Орлеані вона потрапила в ту частину міста, яка має стратегічне значення для США. Ураган паралізував діяльність у Мексиканській затоці, де видобувають третину американської нафти і де розташовано половину нафтопереробних потужностей. Ця природна катастрофа трапилася у найгірший момент, коли ціна на нафту досягла позначки 70 доларів за барель. США загрожує нестача нафти. Ця катастрофа може мати тривалий вплив на американську економіку. Все залежить від того, як довго триватиме повернення до хоча б напівнормального життя.

Про те, як наслідки урагану впливатимуть на ціни на нафту, пише також датське ліберальне видання Politiken:

Невідомо, чи був ураган „Катріна” та інші останнім часом дедалі більш несамовиті природні явища спричинені глобальним потеплінням. У будь-якому разі ця остання жорстока катастрофа має спонукати всі західні індустріальні держави до того, щоб змінити думку щодо споживання енергетичних та природних ресурсів. Ураган „Катріна” зробив так, що ціна на нафту перевищила позначку 70 доларів за барель. Це – сильний стрибок у серії майже щоденного зростання цін. Лють урагану в Мексиканській затоці, де було зруйновано щонайменше 7 бурильних установок, виявила залежність Заходу від нафти, наче від наркотиків. Нам негайно необхідно знайти кращу альтернативу нафті.

Коментар у німецькому виданні Die Welt присвячений міркуванням з приводу того, яких ще збитків, окрім матеріальних, було завдано ураганом:

Новий Орлеан – це щось особливе. Тут перетинаються французькі, іспанські, англійські, франко-канадські та американські течії і створюється неповторний меланж місцевої культури. Горщик із культурною солянкою знаходить своє вираження в архітектурі французького кварталу. Все це тепер перебуває під багатометровим шаром води. Яких збитків вона завдала, можна лише здогадуватися.