Новий альбом гурту «Вій»: якість має превалювати над кількістю

Річ у тім, що автор хіта «Очі відьми» Дмитро Добрий-Вечір переконаний, що якість має превалювати над кількістю. «Вважаю, що альбоми не можна видавати, як на конвеєрі. Це був би неправильний підхід. Якщо набралося матеріалу на новий альбом, і я вважаю його гідним для видання – лише тоді ми його видаємо. До власної творчості я ставлюся доволі критично, і якщо виникають якісь сумніви щодо матеріалу, то я цю пісню не оприлюднюю і не буду її записувати».

Дмитро упевнений, що в перших двох альбомах «Чорна рілля» і «Хата скраю села» всі композиції гідні, і в них немає випадкових речей. «Інша причина полягає в тому, що я не дуже плодовитий. У мене дуже багато музики, мелодій, але я не є поетом, і тому тексти пісень пишуться вже навздогін написанім мелодіям. І якщо на мене не найде натхнення, то мелодія може залишитися просто мелодією на кілька років».

Колискова про голодомор

Новий альбом складатиметься з дев‘яти пісень, частково вже виданих як сингли. Різниця полягає в тому, що на синглах виходили виключно концертні версії, а в альбомі будуть представлені студійні. «З відомих речей там буде «Бісова сила», раніше була сингл-версія, яка мала комп’ютерне аранжування. Тепер її записано наживо. Моя знайома співачка Натаніка проспівала головний вокал. Це жіноча пісня. Із старих пісень також буде «Відрізана голова». Досі існувала лише синглова версія, там було андерграундове аранжування, а в альбомі – живе».

До нового альбому також увійде видана минулого року на синглі пісня «Йшов я небом» і зовсім нова – «Колискова 33» про голод у 1933 році. «Пісня «Колискова 33» стосується теми Голодомору. У тексті йдеться про те, що батькам не було чим годувати дітей, і вони відвели їх у ліс, аби вони там загинули. І це було зроблено з любові до дітей. Тобто це також пісня про любов. Просто в іншому контексті».

Розчарування вибором українців

Дмитро не хотів, аби альбом «Йшов я небом» мав політичні нотки. «Те, що нині відбувається в Україні, - це просто жах. У такій ситуації треба або говорити все про політику, або взагалі її не чіпати. Не можна робити якихось напівполітичних речей. Вважаю, що для України останні вибори – це великий крок назад, униз. І для людей, і для української ідеї. З цього приводу відчуваю дуже сильне розчарування. Тобто я, можна сказати, перестав любити українців».

За словами Дмитра, раніше він відчував, що його надихає те, що він живе в Україні, відчуває вплив рідної землі та її атмосферу. А що нині спонукає його творити, він відповідає розгублено: «Може інерція… Раніше я вважав, що моя творчість допомагає Україні бути незалежною, допомагає українцям бути українцями. А нині я розумію, що українцям це не дуже потрібно. Українці не хочуть бути українцями. Я не кажу, що всі. Але на загал так воно і є. І це мене розчаровує. Наприклад, коли я писав пісню «Хата скраю села», я хотів, щоб, коли люди її слухали, вони замислювалися б над цим і щоб не були скраю села».

Фаталістичний смуток

Попри всю душевну метушню, пов’язану змінами в суспільно-політичному житті України останніх місяців, у новому альбомі гурт залишається вірним собі. Тексти усіх дев‘яти пісень пронизані властивими «Вію» ліричністю, фаталістичними смутком та печаллю людського буття. Яскравий зразок тому композиція на слова Богдана-Ігоря Антонича «Вийди з кімнати».

Автор: Олександр Павлов

Редактор: Христина Ніколайчук