Нобелівські лауреати закликають Обаму поїхати до Хіросіми
26 серпня 2010 р.
Для такої промови жодне інше місце на планеті не підходить краще за Хіросіму, вважають автори листа до Обами. Під відкритим зверненням підписалися колишні президенти Радянського Союзу та Польщі, Михайло Горбачов та Лех Валенса, а також екс-президент Південноафриканської республіки Фредерік Віллем де Клерк, президент Східного Тимору Хосе Рамос-Хорта та колишній коста-риканський лідер Оскар Аріас Санчес.
Своїм листом відомі політичні діячі підтримали намагання міської влади Хіросіми залучити до зустрічі лауреатів Нобелівської премії миру, запланованої на листопад, президента США Барака Обаму, який торік теж здобув престижну премію після свого заклику звільнити світ від ядерної зброї. Досі жоден чинний президент США не був у Хіросімі. У Білому домі повідомили, що у графіку Обами така поїздка поки не запланована. Внаслідок вибуху американської атомної бомби 6 серпня 1945 року у Хіросімі загинули понад 140 тисяч осіб.
Роззброєння відкладається?
Обама, вочевидь, не поспішатиме з рішенням щодо поїздки до Хіросіми. Поки американському президенту нема з чим туди їхати. Адже після історичної промови у Празі, де глава Білого дому озвучив свою мрію про світ без ядерної зброї, жодного конкретного кроку США у цій справі не зробили. Ратифікація Сенатом підписаного у квітні у Празі Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3) затягується. Голосування заплановане на вересень. Але його результат залишається відкритим – демократам бракує восьми голосів у верхній палаті, а республіканці планують голосувати проти.
Вмовляння з боку держсекретаря Гілларі Клінтон та міністра оборони Роберта Ґейтса поки залишаються безрезультатними. Поки однозначно про свою підтримку Договору СНО3 заявив лише один республіканець. «Ми глибоко переконані, що СНО-3 зробить нашу країну безпечнішою», - заявляла Клінтон наприкінці червня під час зустрічі з членами сенатського комітету з питань оборони. У свою чергу республіканці не довіряють росіянам і побоюються, що після підписання договору виникнуть проблеми з реалізацією проекту протиракетного щита в Європі. Вони цитують президента Медведєва, який в одному з інтерв’ю сказав, що в разі реалізації цього проекту Росія залишає за собою право денонсувати СНО-3. «Росіяни можуть казати що завгодно, у договорі такого не написано», - роздратовано відповіла на зустрічі Клінтон.
Повернення у радянські часи
Російський президент Дмитро Медведєв раніше заявляв, що у випадку нератифікації договору СНО-3 відносини США та Росії можуть відкотитися назад у радянські часи. «Якщо ратифікація відбудеться, значить ми з президентом Обамою працювали недаремно», - сказав Медведєв під час нещодавнього візиту до США.
Договір СНО-3 встановлює межу по 1550 ядерних боєголовок у США та Росії. Кількість носіїв – ракет, підводних човнів та літаків - має не перевищувати 800 одиниць. Нинішня угода, яка діятиме до 2012 року, встановлює межу до 2200 зарядів.
Євген Тейзе/Дмитро Каневський/ap, reuters, ifax