Неповнолітні за ґратами

Ще п'ять років тому в Україні діяло дванадцять виховних колоній, де відбували покарання неповнолітні. Зараз їх залишилося вісім, але незабаром, вочевидь, стане ще менше: уряд, згідно з заявою Уповноваженого з прав дитини Юрія Павленка, має плани щодо подальшого скорочення цих закладів - до чотирьох. Павленко запевняє, що в Україні помітна тенденція скорочення кількості дітей, що відбувають покарання в колоніях і СІЗО. В уряді вважають це результатами "гуманізації кримінальної юстиції щодо неповнолітніх".

Не конче "особливе" ставлення

В інтерв’ю DW експерт українського представництва ЮНІСЕФ Руслана Сірман назвала скорочення кількості колоній "позитивною ознакою". Однак, вона переконана у тому, що говорячи про гуманізацію правосуддя, перш за все, мають на увазі створення особливих, порівняно з дорослими юридичних процедур. "Особливе ставлення до дитини" прописано окремо у новому Кримінально-процесуальному, пояснив у розмові з DW юрист Харківської правозахисної групи Геннадій Токарєв.

Згідно з кодексом, оперативники мають, по-перше, негайно повідомити про затримання батькам або опікунам дитини, і по-друге, одразу надати дитині можливість поспілкуватися зі спеціальним фахівцем - слідчим, який має роз’яснити зрозумілою дитині мовою, в якій ситуації вона опинилася і що буде далі. "Батькам не завжди повідомляють одразу після затримання. Щодо слідчих, то в мене немає впевненості, що вони стоять на захисті прав дитини і можуть бути дитячим психологом", - каже Токарєв.

Він додає, що якогось "особливого ставлення" до дітей він не помітив і в судах, де також мають з’явитися спеціальні судді. "Навіть не побачив, щоб судді намагалися у спілкуванні з обвинуваченими дітьми якось роз’яснювати юридичні поняття. А діти бувають різні. Не усі вміють читати і писати", - каже Токарєв і додає, що нерідко навіть після оголошення вироку діти ледь усвідомлюють повну картину.

Складною є і ситуація з наданням безкоштовної правової допомоги, яку гарантує держава, у дітей, які відбувають покарання в колоніях, сказав DW керівник громадської правозахисної організації "Донецький меморіал" Олександр Букалов. За новим Кримінально-процесуальним кодексом таку допомогу мають право надавати тільки фахівці. Та структур, які це можуть робити, в Україні обмаль. "Механізм надання цієї допомоги дуже погано відпрацьований. Насправді ж, якщо поблизу колонії є якась громадська організація, що має досвід і право на цю допомогу, тоді діти можуть її отримати",- пояснює правозахисник.

Небезпечна байдужість

"Дітей незаконно утримують у міліції, змушують до зізнання у злочинах, вони стають жертвами фізичного насильства, вони часто не мають безперешкодного доступу до будь-якої допомоги",- констатують в українському представництві ЮНІСЕФ. Усі опитані DW експерти закликають владу до "реальних, а не формальних реформ" в галузі кримінального правосуддя щодо неповнолітніх, та приведення законодавства до міжнародних стандартів з захисту прав дитини.

Поки, як каже 21-річний харків’янин, який провів останні п'ять років в СІЗО і в колонії, єдиним поліпшенням стали побутові умови тримання. В іншому - перебування за ґратами для багатьох дітей є "справжньою гонкою на виживання". "Будь-які жорстокі дії з боку начальства - ніщо у порівнянні з тим, що насправді відбувається між дітьми, і про що вихователі не завжди знають, або роблять вигляд, що не знають", - розповів він DW на умовах анонімності. Хлопець нарікає на те, що поскаржитися на свавілля часто нікому, а буває і небезпечно. Тож, каже він "якщо держава не хоче виховати небезпечних для суспільства психів, то мусить змінити свої підходи".