Неймовірний Біттерфельд

Хорст Тішер із захопленням розповідає про розвиток Біттерфельда після возз’єднання Німеччини. „Це насправді просто неймовірна історія”, – вважає бургомістр Біттерфельда на громадських засадах. Проте 69-річний колишній інженер все-таки намагається передати словами це неймовірне. Перш за все він нагадує, що колись Біттерфельд вважали найбруднішим містом у НДР, а тепер це вже давно минуле. Тішер з гордістю розповідає, як виникли численні нові робочі місця, і не забуває похвалитися Ґойтцше – це зона відпочинку з озером і зеленими насадженнями, яка виникла на місці колишніх шахт на околиці Біттерфельда.

Спочатку був занепад

Такому піднесенню передував різкий занепад. Після об’єднання Німеччини було скорочено до 75000 робочих місць. Майже кожен четвертий був безробітним у 90-х роках. Втративши роботу, багато жителів залишали місто. Передусім молоді люди поїхали геть. „Звичайно, це нас засмучує”, – нарікає Тішер.

Внаслідок скорочення населення та через необхідність співпраці для розміщення промислових об’єктів улітку 2007 року Біттерфельд як самостійне місто зник з карти Німеччини. Разом із сусіднім містом Вольфен та муніципалітетами Ґреппін, Гольцвайсіг, Тальхайм та Рьодген його об’єднали у нове місто під назвою Біттерфельд-Вольфен. Населення цієї новоствореної структури нині становить 45 тисяч осіб. У 1989 році стільки ж проживало в одному лише Вольфені.

Хімічний парк

З особливою радістю бургомістр Тішер розповідає про хімічний парк у Біттерфельд-Вольфені, який є взірцевим промисловим об’єктом. За своєю площею, яка становить 1200 гектарів, він навіть більший, ніж весь Біттерфельд. За допомогою величезних інвестицій у сумі 3,5 мільярди євро, починаючи з 2001 року тут спорудили інфраструктурний рай для підприємців. Про те, наскільки привабливим є для них парк, свідчить кількість розміщених на його території фірм: 360 підприємств зі Швейцарії, Норвегії, Австралії, Чилі, Франції, Швеції, США та Японії мають тут свої філії. Серед них - Akzo Nobel, Bayer та Evonik (колишня Degussa). Загалом на усіх цих підприємствах працюють 11 тисяч осіб.

Особливо успішну історію має одна з регіональних фірм, а саме - заснована у 1999 році Q-Cells, яка силами лише 19 співробітників у першому півріччі 2001 року розпочала виробництво кремнієвих сонячних батарей. Наприкінці 2007 року на цьому підприємстві вже працювали майже 1700 осіб, а Q-Cells тим часом стала найбільшим виробником сонячних батарей у світі.

Такому успіху радіє і міністр економіки землі Cаксонія-Ангальт Райнер Хазелофф. У жовтні він нагородив підприємство відзнакою „Історія успіху – Made in Cаксонія-Ангальт”. „Цією відзнакою, - зазначив Хазелофф, - земля віддає належне підприємству, яке довгостроково створило кваліфіковані робочі місця у цій ключовій галузі промисловості”. За підрахунками Хазелоффа, до 2010 року у так званій Solar Valley на околиці Біттерфельда працюватимуть близько 5000 осіб. Таким чином регіон і надалі утримуватиме провідні позиції у сонячній промисловості.

Рай для яхтсменів

Хто багато працює, заслуговує на відпочинок на вихідних. Для цього мешканцям Біттерфельд-Вольфена не треба далеко їхати. Звідси рукою подати до колишнього кар’єру, який було затоплено і перетворено на зону відпочинку. На причалах озера Ґойтцше гойдаються на легких хвилях вітрильні яхти, на берегах збудовані котеджі та ресторани. Дехто навіть називає все це „Біттерфельдською рив’єрою”.

Невже відродився таки саме тут, у Біттерфельді, проголошений у 1989 році канцлером об’єднаної Німеччини Гельмутом Колем „квітучий край”? Бургомістр Тішер, щоправда, не вживає цього виразу, але наприкінці цієї своєрідної екскурсії своїми спогадами про Біттерфельд ще раз наголошує: „Якщо сьогодні порівняти наш регіон з тими часами, то просто не віриться, як успішно він зміг розвинутися”.

Мартін Шрадер