Нафта: ”терористичний надвишок” – 8 доларів за барель

Так тижневик РЕЙНІШЕР МЕРКУР пише:

”Підприємці на міжнародному сировинному нафтовому ринку знервовані. Вже кілька тижнів ціна на нафту стрімко зростає. Якщо спочатку це був великий попит – передусім із Китаю, – який викликав злет цін, то тепер це нестабільна ситуація в Перській затоці. Після останнього теракту в саудівському місті нафтовидобувників Хубар розкручуванню цінової спіралі не видно кінця. За ”чорне золоте” цього тижня давали більш як 42 американських долари за барель – при тому, що ОПЕК поставила собі за мету тримати ціну в коридорі від 22 до 28 доларів. Так званий ”терористичний надвишок” фахівці оцінюють у вісім доларів. Нові джерела – чи то нафта, чи то альтернативні енергоносії – не з”являться на ринку за день чи два. Якщо аль-Каїда зможе паралізувати саудівський порт, з якого експортується нафта, то ціна на неї може вирости ще на 50 відсотків. На віддалену перспективу нас може врятувати від високої вартості енергоносіїв лише одне: зменшення споживання”.

Практично тих самих висновків доходить і тижневик ЦАЙТ:

”Осама бен-Ладен, здається, не лише жорстокий і безжальний, він очевидно, ще й інтелігентна людина. Чи йому вже не треба бути надто розумним, а терористична мережа фунукціонує сама по собі? Що було б іще гірше. В усікому разі теракти проти нафтової індустрії в Саудівській Аравії свідчать про підступність найвищого ґатунку. Ісламісти вдарили саме у той той момент, коли ціна на нафту через нафтову спрагу Китаю стала глобальною проблемою. Вони знають надто добре, що саме змушує Захід нервувати. Але дивує те, що протиставляють сучасні суспільства міжнародному терору: ще більше зброї й озброєнь, що саме по собі, може, й правильно, але цього замало. Тема ”Війни проти терору” відсунула на другий план такі теми як глобальна справедливість, захист клімату та ресурсозбереження. І це попри те, що ці, здавалося б, ”м”які” теми стали надто вже ”твердими”, -

пише ЦАЙТ і робить висновок:

”Звичайно, немає швидкого шляху з нафтової залежності. Але є велика політична різниця чи ця залежність – за умови обмежених русурсів і зростання попиту – ще більше загостриться чи почнеться звільнення від неї”.

Журнал ФОКУС коментує перші виступи нового федерального президента Німеччини Горста Келера:

”Горст Келер дуже добре стартував. Він справляє враження відкритої людини, якій можна довіряти, і користується німецькою мовою не для того, щоб напускати туману, а для того, щоб зрозуміло й без зайвої риторики сказати, що він думає і чого хоче. Той, хто сумнівається в його заяві, що він любить Німеччину і хоче послужити їй, може поглянути на приватну фінансову ситуацію економіста. Дев”ятий федеральний президент належить до тих, хто своїм обранням на високу посаду не поліпшив своє матеріальне становище, а погіршив його. У президентській резиденції в замку Белевю він відмовляється від двох третин своїх доходів, які він мав як генеральний директор Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні”, - зазначає тижневик ФОКУС.

Журнал ШПІҐЕЛЬ присвятив свої сторінки ексклюзивній темі: тому як російська спецслужба ФСБ проводить розмови з російськими практикантами в німецьких засобах масової інформації та державних установах про зміст їхнього перебування за кордоном:

”Те, що нелюбимі журналісти в путінській Росії піддаються тиску, відомо. Новим є те, що робляться спроби випитати подробиці в працівників ЗМІ про їхній досвід перебування в Німеччині. Попри міцну дружбу Німеччини та Росії, у якій усі заприсягаються, путінська спецслужба не зупиняється навіть перед німецьким парламентом. Щонайменше вісім молодих росіян, які в рамках Міжнародної парламентської практики тижнями супроводжували німецьких депутатів, вимушені були мати після повернення додому зустрічі з працівниками ФСБ. У того, хто не хоче співпрацювати з ”фіромою”, виникають проблеми”, - пише впливовий тижневик ШПІҐЕЛЬ.

Ви слухали огляд тижневої німецької преси. Його підготували .