НАТО не повинно перетворитися на субпідрядника США

Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ намагається проаналізувати причини внутрішньої суперечки, яка охопила Північноатлантичний альянс:

Cклалася парадоксальна ситуація. Ще не так давно НАТО святкувало найбільше в своїй історії розширення; війська альянсу беруть участь в миротворчій операції в Афганістані - таким чином вони вперше діють за межами євро-атлантичного простору. Водночас НАТО переживає глибоку кризу. Навіть переконаних прихильників цього блоку тепер охопило недобре відчуття. Воно посилюється особливо тоді, коли мова заходить про майбутню дієздатність альянсу. Це правда, що й у минулому, коли радянська загроза визначала західну стратегію, партнери в НАТО сперечалися між собою. Однак нині йдеться не про тимчасові поверхові проблеми, а про невпевненість та відсутність єдності в питаннях про сенс, мету та завдання НАТО в 21-му столітті. Нинішня суперечка в рамках Північноатлантичного альянсу навколо американської політики стосовно Іраку має таку руйнівну дію лише тому, що стара мета існування альянсу вичерпана, а нової стратегії, яка була б прийнятною для всіх, досі немає, - зауважує газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.

Тему продовжує газета ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР:

Якщо це правда, що альянси вмирають разом з їхніми ворогами, то НАТО мало б вже давно розпастися. Але Північноатлантичний альянс нині як ніколи користується великою популярністю, що задокументовано другим етапом розширення. Правдою є й те, що сьогодні надзвичайної актуальності набуло питання про майбутнє НАТО. Альянс, який в сучасному складному світі намагається знайти для себе роль миротворця, постав перед загрозою перетворитися на субпідрядника Сполучених Штатів Америки. Це дуже небезпечено, оскільки в такому разі як з політичної, так і з військової точок зору НАТО може втратити своє значення і вплив, - застерігає газета ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР.

Газета НОЙЕ РУР/НОЙЕ РЕЙН ЦАЙТУНГ пише:

Останній саміт НАТО, що 2002-го року відбувся в Празі, був своєрідним вітанням нових партнерів альянсу. Але на зміну гарному настрою вже давно прийшла суперечка навколо завдань, які має виконувати НАТО. Альянс нині шукає для себе нової ролі і прагне протидіяти враженню, що після 11 вересня 2001-го року він діє тільки як субпідрядник Америки. Можливо найближчими днями під час зустрічі в Стамбулі вдасться випрацювати новий стиль. Адже через партизанську війну в Іраку та закиди в зв”язку із знущаннями над полоненими, американці тепер як ніколи залежать від міжнародної прихильності, - вважає газета НОЙЕ РУР/ НОЙЕ РЕЙН ЦАЙТУНГ.

Газета ВЕСТФАЛЕНПОСТ прогнозує:

Під час саміту в Стамбулі буде наголошено на спільності інтересів та пролунають обіцянки стосовно подальшої допомоги Іраку. Такої обмеженої солідарності Бушу має вистачити. Противники війни в Перській затоці - Німеччина й Франція - отримають можливість продемонструвати дипломатичну присутність в зоні конфлікту. Але у військовому плані вони ще довго стоятимуть осторонь. Така політика жестів мало що дасть НАТО для його самозатвердження. При цьому варто згадати, що війна в Іраку послабила технічні можливості альянсу. Антиіракська коаліція Буша замкнула на собі сили та фінанси, яких бракує для проведення інших, краще обґрунтованих місій. Так, генеральний секретар НАТО ходить з протягнутою рукою серед членів альянсу, благаючи їх нарешті відряди до Афганістану обіцяні раніше війська. Нині найпотужніший військовий блок демонструє свою недієздатність, - коментує газета ВЕСТФАЛЕНПОСТ.

На завершення огляду німецької преси – цитата з газети ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНГ. Видання застерігає від небезпеки розвалу НАТО:

Якщо Вашингтон і надалі в рамках антитетрористичної боротьби вдаватиметься до превентивних ударів, тоді потреба в НАТО поступово зникнене. Такий розвиток був би прикрим хоча б в тому сенсі, що в трансатлантичних відносинах занадто мало факторів, які об”єднують. Тісне економічне переплетіння між Європою та Америкою утворює непогану базу для майбутнього. Але відчуження між Європою, з одного боку, та Америкою Буша, з іншого, також зросло. Якщо західна наддержава і далі розглядатиме альянс як обтяжливий додаток, в якому вона, за необхідності, підшуковує собі партнерів для окремих операцій, тоді НАТО просто розвалиться. Північноатлантичний альянс збереже своє значення лише в тому випадку, якщо держави Заходу разом почнуть розробляти спільну політичну, економічну та військову концепцію боротьби з тероризмом, - вважає газета ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНГ.

Огляд німецької преси підготував Володимир Медяний