1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Міжнародні правозахисники допомагають українським жінкам

Мартін Шьон1 лютого 2006 р.

Щороку близько тридцяти тисяч жінок, здебільшого з України та інших країн Східної Європи, нелегально ввозять до Німеччини та примушують до проституції. Найбільш гостро проблема торгівлі людьми стоїть у німецько-польському прикордонному регіоні. Днями у польському місті Слубіце, відбулася конференція, на якій досвідом допомоги скривдженим жінкам обмінялися правозахисники України, Польщі та Німеччини.

https://p.dw.com/p/AOCq
Фото: picture-alliance / ZB

Останнім часом злочинці, які експлуатують обманутих жінок для надання сексуальних послуг німецьким чоловікам, вирішили не завдавати собі клопоту із ввезенням „живого товару” до Німеччини. Отримати німецьку візу для потенційної проститутки все складніше. А нелегально переправляти її – надто небезпечно. Отож на грошовитого німецького клієнта сутенери зі своїм „товаром” стали чекати з польського боку кордону. У Франкфурті-на-Одері вже кілька років працює консультативний центр міжнародної правозахисної організації Bella Donna, яка допомагає скривдженим жінкам. На конференції, яка відбулася на початку цього тижня за підтримки уряду федеральної землі Бранденбург, співробітники Bella Donna обмінювалися досвідом з українськими і польськими колегами, які теж допомагають жінкам у цьому регіоні.

Українці Ользі 22 роки. Вона приїхала до Польщі лише декілька тижнів тому. Знайомі пообіцяли їй непогану роботу у Німеччині і організували її поїздку. Однак подорож завершилася у польському місті Слубіце, що на кордоні з Німеччиною. Знайомий, який супроводжував Ольгу, просто продав її польському сутенерові. Той бив і ґвалтував її, примушував до проституції. Злочинець погрожував, що якщо Ольга пручатиметься, він вб’є її трирічну доньку, яка залишилася з бабусею в Україні.

І все ж таки Ольга наважилася втекти з борделю і знайшла притулок у співробітників Bella Donna. Однак Ользі, як і багатьом жінкам у її ситуації, повернення до нормального життя дається нелегко, зазначає правозахисниця Ута Людвіг:

„Проблема полягає у тому, що жінкам треба зорієнтуватися, почати все з нуля. Це надзвичайно складно. І жінки часто просто в розпачі. Ми починаємо допомогу їм як правило з того, що йдемо з ними до лікаря. Лише потім – на консультацію до юриста, аби зрозуміти, як діяти далі”.

За словами Ути Людвіг, деякі жінки наважуються порвати з проституцією лише після декількох років у борделі. Вони психологічно і фізично виснажені, іноді страждають від наркотичної залежності.

Ользі, яка звернулася по допомогу до правозахисників, спочатку треба було підшукати якесь помешкання. Асистентки з Bella Donna знайшли їй кімнату за допомогою партнерської організації у Польщі – центру „Надія”. Ольга не хоче давати поліції свідчення про свого кривдника – вона боїться за свою доньку.

За інформацією німецьких правоохоронців, у ФРН вдається притягти до кримінальної відповідальності лише десяту частину злочинців, причетних до торгівлі людьми. У сусідніх країнах взагалі немає жодної статистики.

Ігор Гнат, голова львівської благодійної організації „Центр соціальної адаптації” вважає, що головне - допомоги жінкам втекти від кривдників. В цьому Гнат не покладається на правоохоронців:

„Коли надходить інформація, що в такому то місті, в такій то країні жінка потрапила в халепу, ми їдемо її шукати. Ми намагаємося вивільнити її з того оточення, в якому вона опинилася. З борделю або з лап сутенера, який продає її на вулиці”

Слід відзначити, що „самодіяльність”, якою вже не один рік займається львівська організація, є доволі небезпечною. Адже доводиться мати справу зі справжнісінькою мафією.

Ута Людвіг з Bella Donna зазначає, що її організація принципово не займається „визволенням” дівчат. За її словами, організація лише робить все можливе, аби потерпілі жінки знали, що є люди, готові їм допомогти. А рішення про втечу жінки мають прийняти самі. Адже лише в такому випадку вони є психологічно готовими до того, аби розпочати нове життя. Ута Людвіг радіє тому, що в Україні та інших країнах, звідки родом потерпілі жінки, з’являється все більше реабілітаційних центрів, які допомагають жінкам по поверненні на батьківщину:

„Благодійні організації в країнах, звідки походять скривджені жінки, активізувалися, вони проводять реабілітаційні та інтеграційні заходи для жертв примусової проституції. Однак у нас бували і випадки, коли жінкам не вдавалося допомогти і вони зрештою поверталися до нас. Або ж ми самі забирали їх з дому, якщо їм там загрожувала небезпека”

Тому і Ользі співробітниці Bella Donna пообіцяли: якщо по повернені в Україну вона почуватиметься в небезпеці, то вони допоможуть приїхати їй до Польщі, вивчитися і знайти роботу.