1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Меркель і Саркозі на шляху до чергового кризового саміту ЄС

9 січня 2012 р.

Зустріч канцлера ФРН та президента Франції в понеділок,9 січня, у німецькій столиці знову зосередила увагу європейців на гострій борговій кризі єврозони. Париж і Берлін налаштовані долати фінансові проблеми спільно.

https://p.dw.com/p/13gfE
"Меркозі" в Берліні
"Меркозі" в БерлініФото: Reuters

У період різдвяного та новорічного політичного затишшя та на фоні гучного скандалу, в епіцентрі якого ось уже три тижні перебуває федеральний президент ФРН Кристіан Вульфф, у Німеччині, схоже, призабули про боргову кризу в єврозоні.

Однак зустріч канцлера Анґели Меркель з французьким президентом Ніколя Саркозі 9 січня в Берліні нагадала про те, що проблеми країн єврозони не залишилися в минулому разом із 2011 роком.

Греція може повернутися до драхми

У Греції не виключають повернення до драхми
У Греції не виключають повернення до драхмиФото: picture alliance/Bildagentur-online

Як і раніше, невідомо, що буде далі з Грецією. З точки зору експертів, рішення про реструктуризацію грецьких боргів, ухваленого на саміті ЄС наприкінці жовтня, але ще не реалізованого, навряд чи буде достатньо для того, щоб навести лад у  фінансах Афін. Прем’єр-міністр Греції Лукас Пападемос говорить про загрозу банкрутства країни, а його офіційний представник уже привселюдно розмірковує про можливість повернення до драхми.

На прес-конференції за підсумками своїх перемовин Анґела Меркель та Ніколя Саркозі також не виключили такого сценарію, хоча й заявили, що намагатимуться не допустити виходу Греції з єврозони. Через тиждень в Афіни знову приїдуть представники Міжнародного валютного фонду, Єврокомісії та Європейського центрального банку (ЄЦБ), аби оцінити просування на шляху реформ та вирішити, чи має взагалі сенс розморожувати другий пакет допомоги, обсяг якого – 130 мільярдів євро – вже нині вважається надто малим.

У значно більші суми може вилитися й допомога іншим країнам єврозони, що переживають нині боргову кризу, зокрема, таким важковаговикам, як Іспанія та Італія. Німеччина, однак, поки не готова дати згоду на нарощування європейського стабілізаційного фонду більше раніше домовленої суми в 440 мільярдів євро. Сподівання Берліна, що цьому фонду підставлять фінансове «плече» країни з-поза меж єврозони, поки що не справдилися. Упродовж цього тижня Італії та Іспанії доведеться рефінансувати свої борги шляхом продажу нових держоблігацій.

Німецько-французький тандем

Відомство канцлера в Берліні
Відомство канцлера в БерлініФото: picture-alliance/dpa

Ці теми будуть і на порядку денному першого в 2012 році саміту глав держав та урядів ЄС, який відбудеться 30 січня в Брюсселі. Переговори Анґели Меркель і Ніколя Саркозі в Берліні мали на меті, власне, підготовку до цієї зустрічі.  Такі саміти  мають проводити щомісяця доти, доки кризу єворозони не буде подолано. Власне, антикризову ініціативу взяли на себе німецький канцлер і французький президент – як лідери двох найбільших економік єврозони. Європа, заявив у Берліні Саркозі, не має майбутнього, якщо не буде згоди між Францією і Німеччиною. Берлін і Париж зуміли ще минулого року подолати початкові розбіжності щодо шляхів виходу з кризи, а тандем двох лідерів ЗМІ вже охрестили як «Меркозі».

Однак деякі розбіжності між ними таки залишаються, і на прес-конференції у відомстві федерального канцлера французький і німецький лідери по-різному розставляли акценти. Саркозі, зокрема, поспішає із запровадженням спеціального податку на фінансові операції. «Коли купуєш будинок, платиш податки. Коли купуєш у супермаркеті, платиш податки, - обурювався французький президент минулого тижня. - А коли здійснюють фінансову операцію, податки не платять! Як це пояснити?».

Ідею податку на фінансові операції підтримує й Анґела Меркель, однак вона досі сподівається переконати в доцільності такого заходу всіх членів Європейського Союзу, в тому числі Великобританію та Швецію, які досі відкидали таку пропозицію. Зрештою, заявила Меркель, можна буде обмежитися й єврозоною. Але щодо цього навіть в її власному уряді немає єдності, зізналася вона. Саркозі ж чекати не хоче. 22 квітня у Франції відбудуться президентські вибори, а в опитуваннях лідирує його суперник із соціалістичної партії. Тож, Саркозі, як зауважують аналітики, терміново потрібні нові козирі для успішної виборчої кампанії.

Пріоритети канцлера і президента

Демонстранти вимагають податку на фінансові операції
Демонстранти вимагають податку на фінансові операціїФото: dapd

Ще однією темою нинішніх німецько-французьких переговорів був майбутній бюджетний або фіскальний союз, в якому поки що відмовилася брати участь лише Великобританія. Проект відповідної угоди взялися розробити Меркель і Саркозі. Угоду, яка передбачатиме жорсткий контроль та штрафні санкції за порушення бюджетної дисципліни, мали намір підписати ще на саміті 30 січня, але справа просувається дуже туго. На прес-конференції у Берліні лідери двох країн назвали новий термін – десь у березні.

Берлін, зокрема, вимагає жорстко сформулювати положення, в яких ідеться про зобов’язання країн-членів ЄС економно господарювати, а також про автоматичні санкції у разі порушення бюджетної дисципліни. Лише держави, які дотримуватимуться жорстких бюджетних норм, кажуть у Берліні, можуть розраховувати на допомогу зі стабілізаційного фонду. Париж, як і деякі інші європейські столиці, щодо цього не такий категоричний.

Крім того, Меркель і Саркозі по-різному розставляють пріоритети майбутнього фіскального союзу. Канцлер вважає головним завданням оздоровлення державних фінансів, а французький президент , як і багато інших його європейських колег, - сприяння економічному зростанню.

Автори: Микита Жолквер / Христина Ніколайчук
Редактор: Наталя Неділько

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій