Культурна столиця: ЄС - це не лише «спільнота картоплі й томатів»
4 січня 2010 р.
Ідея належить колишній популярній співачці, яка згодом стала міністром культури Греції, Меліні Меркурі. Їй хотілось зробити так, щоб під час досить складного головування Греції в Європейському союзі виникло щось красиве. «Я вірю в культурний обмін. А також у те, що повинна бути не лише спільнота картоплі й томатів, а й взаємодія між представниками мистецтва»,- каже Меркурі.
Так 1985 року Афіни стали першою культурною столицею ЄС. Початок був дуже скромним - культурні акції тривали лише кілька тижнів упродовж літа. Далі були Флоренція, Берлін, Амстердам і Париж. І лише 1990-го року в Глазго розгорнулося справжнє шоу. Відтоді діє багатоступенева система відбору, яка включає в себе презентацію архітектурних та бізнес-планів, практично як під час відбору міст-господарів олімпійських ігор.
Коли ж 2004 року до ЄС приєдналися десять східноєвропейських держав, однієї культурної столиці на рік вже було недостатньо, пояснив Джон Макдоналд з Єврокомісії: «Ротація між усіма 27 країнами-членами тривала надто довго. Щоб східноєвропейським країнам не довелося довго чекати, рада міністрів запровадила обрання щонайменше двох культурних столиць на рік». Так і цього року - крім Рурського басейну титул культурної столиці Європи носитимуть також турецький Стамбул і угорський Пеш.
Культурна й економічна користь
Якщо раніше в межах культурного головування відбувалися лише окремі концерти та виставки, то тепер це сотні різноманітних заходів, часто відбудовують старі культурні об'єкти, а інколи й споруджують нові. Саме так сталося свого часу, наприклад, у Люксембурзі. 1995-го року, коли місто носило статус культурної столиці, там відкрили абсолютно новий Музей сучасного мистецтва. Дослідження Єврокомісії підтвердило, що міста отримують культурну й економічну користь від цього титулу.
Історик з Бохума Юрґен Міттаґ звернув увагу на велетенські масштаби культурних ініціатив. У проекті «Культурна столиця Рур-2010» задіяні 53 міста й тисячі громадських організацій. «Це вже не просто літня подія, яка служить зміцненню європейської ідентичності. Це надзвичайний економічний та медіальний чинник. Вона мобілізує регіони та набула такого масштабу, який ще 1985 року неможливо було уявити», - підкреслює історик.
Бюджет «Руру-2010» становить 65 мільйонів євро. Гроші мають надійти, як з міських бюджетів, так і від приватних спонсорів. Нині європейські міста вишукувалися в черзі на... 2014 рік. В 2011-му культурними столицями мають стати фінський Турку й естонський Таллінн, в 2012-му - португальський Ґімарайнш та словенський Марібор, в 2013-му - французький Марсель та словацький Кошице.
Автори: Бернд Ріґерт / Захар Бутирський
Редактор: Володимир Медяний