Законопроект про окуповану територію варто переписати

У липні цього року група народних депутатів представила проект закону "Про окуповану територію України", який, за їхніми словами, врегулює статус та правовий режим тимчасово окупованої території, сприятиме її звільненню, а також мінімізує ризики корупції та контрабанди в районах лінії розмежування. Проте міжнародна правозахисна спільнота від цього законопроекту не в захопленні. Директор представництва Данської ради у справах біженців Кріста Зонголовіч в інтерв'ю DW пояснила, чому ухвалення цього документу в такому вигляді матиме негативний вплив на життя людей на окупованих територіях.

DW: Чому проект закону про окуповану територію викликав критичну реакцію у міжнародної правозахисної спільноти?

Кріста Зонголовіч: Ми добре розуміємо, що цей законопроект - намагання українського уряду знайти відповідь на ті серйозні безпекові виклики, які наразі виникли у зоні конфлікту і виникнуть там після його завершення, коли ці території повернуться під контроль українського уряду. Проте проблема полягає в тому, що цей законопроект  було підготовлено без урахування найліпших міжнародних практик і без належних консультацій з міжнародним експертним середовищем. І, на жаль, така версія закону матиме серйозні наслідки для захисту прав людини на тих територіях. Тому наша порада - скасувати цей законопроект.

Тобто він навіть не підлягає редакції?

Ні. Цього не дозволяє зробити сам дух цього закону, тому варто розпочати роботу над новим. І бажано після консультацій з урядами країн, які пережили схожі конфлікти, які мають досвід зі створення комітетів з мирного врегулювання та примирення, що дає змогу відновити соціальну єдність та ефективне управління на територіях, які були  під контролем неурядових сил. У світі траплялося чимало таких конфліктів, було зроблено багато помилок, які дали змогу добре засвоїти деякі уроки.

Які конкретні зауваження до тексту закону є у Данської ради у справах біженців?

Наприклад, цілком очевидно, що при написанні пунктів про надання гуманітарної допомоги ніхто не консультувався з представниками гуманітарної спільноти. Тому в них немає розуміння, як влаштована і як діє система гуманітарної допомоги.  Гуманітарна допомога - це набагато більше, ніж просто доставка гуманітарних вантажів. Більшість з того, що ми робимо, - це робота людського ресурсу, зокрема, психологічна та юридична допомога. А цей законопроект накладає серйозні обмеження на пересування людей через лінію розмежування. Перетин цієї лінії і зараз нелегка справа, але новий закон робить усі адміністративні процедури ще суворішими.

Чи ускладнить у разі ухвалення законопроект роботу представників гуманітарних місій?

Данська рада у справах біженців не працює на територіях, непідконтрольних українському уряду, з серпня 2015 року. І, можливо, я не можу говорити про правила перетину лінії розмежування достатньо авторитетно. Проте гуманітарна спільнота не раз чітко заявляла про те, що звичайні люди  - і це найважливіше - годинами вимушені чекати на те, щоб просто перетнути лінію розмежування. Процедура перетину для вантажів також є складною. Для того, щоб гуманітарний вантаж потрапив по той бік лінії, міжнародна організація повинна пройти через довгий бюрократичний процес в урядових структурах. Деякі організації навіть наймають спеціальних працівників лише для того, щоб виконати цю процедуру.

А чому ви припинили роботу по той бік лінії розмежування?

Ми працювали у Донецьку з січня по серпень 2015 року. Потім нам оголосили, що наша організація повинна пройти процедуру реєстрації згідно з вимогами влади, яка де-факто контролює так звану "ДНР". Ми подали документи на реєстрацію, але наше прохання було відхилене, наша діяльність там припинилася і ми перемістили наш персонал на територію, контрольовану українським урядом, зокрема, у буферну зону. Поки що єдині неурядові гуманітарні організації, які отримали дозвіл на діяльність в Донецьку та Луганську, - це чеська міжнародна громадська організація People in Need та Червоний Хрест.

Які проекти реалізовує Данська рада з питань біженців в Україні?

Ми застосовуємо комплексний підхід для забезпечення гуманітарних потреб осіб, що постраждали внаслідок конфлікту. Передусім це соціально-психологічна підтримка населення у буферній зоні. Наші юристи надають також безкоштовні консультації з будь-яких питань внутрішньо переміщеним особам. У тих місцях, які особливо постраждали від обстрілів, ми ремонтуємо пошкоджені будинки, зараз ми розпочали будівництво нового житла. Крім цього, ми надаємо мікрогранти для переселенців, які в мирний час мали свій бізнес і тепер хочуть розпочати його на новому місці або мають бізнес-план, який хотіли б реалізувати. Фінансову допомогу на розширення справи отримують від нас також ті підприємства, які беруть на роботу внутрішньо переміщених осіб на певний час. Ми також проводимо протимінну освіту населення, зокрема, серед школярів. Наші спеціалісти обстежують території, де відбувалися бої і де можуть знаходитися вибухонебезпечні об'єкти, і повідомляють про них владу.

Як триває ваше співробітництво з українською владою?

Співпраця - хороша, до нас дослухаються. Я розумію, що українське законодавство і уряд не були пристосовані для того, щоб мати справу з такого роду екстремальною ситуацією. На допомогу Україні прийшла міжнародна спільнота зі своїми механізмами та принципами роботи, а українська бюрократія не була готова до того, щоб працювати швидко. Нам треба витрачати багато часу на реєстрацію, створення банківських рахунків, підтвердження для гуманітарних вантажів. Хоча наша мета - рятувати життя і доставляти нашу допомогу швидко. Зараз створено міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, що стало відповіддю на наші розмови з українським урядом і кроком у правильному напрямі.