Криза в ЄС: втрачені шанси й нові можливості

Проблема Європейського союзу – не його громадяни, а його політичні лідери. Переговори про майбутнє фінансування ЄС засвідчили, як мало європейської енергії мають глави держав та урядів. На саміті у них був шанс спростувати підозру, що Європа функціонує за законами базару: одні намагаються дешево купити, інші – дорого продати. Тепер цей шанс втраченно, - констатує Kölner Stadt-Anzeiger.

Тему продовжує Bild am Sonntag з Гамбурга:

Ширак проти Блера, Шредер на боці Ширака. Європейська публіка добре знає цю прірву між провідними європейськими країнами, в якій зникав уже не один компроміс із фінансових питань. Ця прірва виникла, коли Великобританія пішла на війну з Іраком разом зі США і всупереч спротиву Франції та Німеччини. Екзистенційну кризу ЄС можна буде подолати тільки тоді, коли Німеччина, Великобританія та Франція знайдуть шлях до спільної політики. Замість німецько-французької осі має з”явитися трикутник Париж-Лондон-Берлін. Але хто вірить у те, що трійка Ширак, Шредер і Блер ще спроможна на такий крок? Якщо на виборах у Німеччині переможе (лідер консервативної опозиції) Анґела Меркель, вона зможе з новими силами долучитися до процесу. Той факт, що вона вміє чудово порозумітися з Тоні Блером, який у липні перебере головування в Раді ЄС, дає надію на успіх, - читаємо у Bild am Sonntag.

Frankfurter Neue Presse повертається до теми розширення Євросоюзу:

Якщо Європа сприймає себе як об”єднання країн, що мають спільну долю й спирається на волю своїх нації, варто... визначити суть об”єднання. Чи організація відкрита для всіх, хто поважає західні цінності, свободу й демократію та відповідає мінімальним вимогам ринкової економіки? Колись це можуть бути Україна, Білорусь, Молдова, і навіть Грузія чи Вірменія. Чи все ж таки є кордони? – запитує Frankfurter Neue Presse.

Інша газета – Frankfurter Allgemeine зазначає:

Європейські голови мають скористатися нагодою, щоби розробити новий проект, який був би скромнішим, аніж конституція, наприклад, звичайний договір. У такому разі його без проблем зможуть ухвалити парламенти. Решта проблем, про які варто подумати, - очевидна. Це кордони Європейського союзу і його остаточний вигляд. Ідеться також про питання, яку роль відіграватимуть у новому ЄС колишні так звані „економічні локомотиви” – Німеччина та Франція. Адже без економічного зростання, що створює простір для політичного маневру, вихід з кризи неможливий, - переконана Frankfurter Allgemeine.

До іншої теми. Газети аналізують останні події в столиці Киргизстану, де наприкінці минулого тижня прихильники одного політика увірвалися в будинок уряду, вимагаючи поновити його кандидатуру на президентських виборах. Süddeutsche Zeitung з Мюнхена зазначає:

Новий штурм будинку уряду у Бішкеку був нічим іншим, як пародією на березневі події. Але він засвідчив, що киргизи все ще перебувають у глибокій кризі. Скидається на те, що передвиборні перегони, котрі передують президентським виборам у липні, визначають не демократичне змагання та аргументи, а тіньові економічні інтереси. Не переконання, а ватажки кланів змушують людей виходити на вулиці. Керівникам, на чолі з перехідним президентом Бакієвим не вистачає авторитету, щоб справді забезпечувати стабільність... Якщо незважаєючи на складні обставини, вдасться провести вільні та відносно чесні вибори, наступний президент Киргизстану зможе довести, що навіть у Центральній Азії може постати справжня демократія, - вважає Süddeutsche Zeitung.

Скептичний погляд на ситуацію у Киргизстані подає Frankfurter Rundschau:

Некерованому народному рухові вдалося вигнати президента Аскара Акаєва, оскільки він від обіцянок демократії перейшов до практики корупції. Але це призвело не до перемоги народу, а до сплетіння компромісів та особистих домовленостей між людьми, які служили ще радянській владі з більшим чи меншим завзяттям. Народу, сподівання якого було зраджено, не вдалося ані розробити політичної програми, ані виявити прагматичних лідерів, які були би здатні об”єднувати навколо себе. Вибори президетна, що мають відбутися за місяць, ситуації не змінять. Вони лише посилять перетягування канату між деякими переможцями березневих подій. Хто виступає проти, того на вибори не пускають, незалежно від того, чи справедливі його закиди. Дрібниці врегулює поліція за допомогою кийків та сльозогінного газу.

Огляд преси підготували Тетяна Карпенко і Роман Гончаренко.