Коментар: Росії в Ріо-де-Жанейро не місце
19 липня 2016 р.
Докази беззаперечні. Звіт незалежної комісії Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) під керівництвом канадського юриста Річарда Макларена не залишає сумнівів: керівництво Росії було причетне до систематичного вживання допінгу російськими атлетами під час Олімпійських Ігор у Сочі 2014 року. Російське міністерство спорту "керувало, контролювало і стежило" за маніпуляціями з позитивними допінг-пробами російських спортсменів, йдеться у звіті. Іншими словами, держава не лише покривала вживання допінгу, а й керувала спортивним шахрайством.
Допінг і в літніх видах спорту
Окрім того, члени комісії - і в цьому, власне, полягає вибухова сила звіту, - знайшли докази того, що ця керована державою допінг-система застосовувалася і для літніх видів спорту. Позитивні результати допінг-тестів російських спортсменів зникали і в таких видах спорту, як веслування на каное і байдарках та академічне веслування, велоспорт, плавання, дзюдо, футбол, гандбол і волейбол. Допінг систематично вживався в більшості видів спорту в Росії, заявив керівник незалежної комісії WADA Макларен.
Слово за очільником МОК
Тепер м'яч на полі Міжнародного олімпійського комітету (МОК). Керівник МОК Томас Бах, як відомо, не прихильник цілковитого відсторонення російської збірної від участі в Олімпійських Іграх у Ріо-де-Жанейро. Нині він мусить дотриматися своїх слів. "Зрозуміло, що якщо існувало інституційне втручання, то МОК відреагує інституційно і без вагань", - заявляв Бах. Згідно зі звітом Макларена, ситуація з державним втручанням мала місце. Цілковите відсторонення російської збірної від Ріо-2016 - логічний наслідок звіту, якщо Бах та МОК справді серйозно ставляться до проголошеної "політики нульової толерантності" щодо вживання допінгу.
Необхідний політичний сигнал
Єдиною лазівкою з цієї ситуації могла б бути юридична, якби Спортивний арбітражний суд в Лозанні вирішив, що відсторонення всієї збірної рівноцінне покаранню всіх за діяння певних представників, та наполіг на тому, щоб застосувати драконівські покарання тільки в окремих доведених випадках. Але як же тоді взагалі карати кероване державними органами вживання допінгу? Потрібен спортивно-політичний сигнал і МОК не має втратити шанс його надіслати.