1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Китай позбавить США статусу наддержави

12 листопада 2017 р.

Дональд Трамп став президентом США завдяки гаслу "Америка передусім". Та невдовзі місце світового лідера може посісти Китай - як в економічній, так і в політичній сфері, вважає Міодраг Шоріч.

https://p.dw.com/p/2nSEB
Дональд Трамп (ліворуч) та Сі Цзіньпін у Пекіні
Дональд Трамп (ліворуч) та Сі Цзіньпін у ПекініФото: Reuters/D. Sagolj

Що тільки не казав Дональд Трамп про Китай під час своєї виборчої кампанії! Пекін, мовляв, уже десятиріччями "дурить" США та краде американську інтелектуальну власність. Китай добивається для себе торговельних переваг, штучно підтримуючи низький курс юаня. Дешеві китайські товари заполонили Америку та загрожують знищити робочі місця в США. Під час кампанії Трамп обіцяв радикально змінити курс Вашингтона стосовно КНР: він мав намір запровадити для китайських товарів нові мита, чинити тиск на Китай та поставити інтереси американців на перше місце.

Міодраг Шоріч
Міодраг Шоріч

Трамп уже рік живе в Білому домі, однак досі не реалізував жодну зі своїх чванливих заяв. Якраз навпаки: під час свого азійського турне він сипле компліментами на адресу голови КНР Сі Цзіньпіна. А той, у свою чергу, з мовчазним схваленням спостерігає за цими висловлюваннями Трампа, іноді з тонкою усмішкою позуючи перед телекамерами.

Що ж сталося з Трампом? Що змусило його змінити свої погляди?

Час працює на Китай

Президент США вочевидь зіштовхнувся з реальністю: китайська економіка стрімко зростає вже кілька десятиріч поспіль. Частка Пекіна в загальному обсязі світового експорту зараз становить 14 відсотків, і цей показник далі зростає. Частка США на сьогодні не перевищує 10 відсотків.

Американці живуть у борг - їхнє майбутнє залежить від того, чи буде й надалі Китай давати їм кредити. Пекін роками вкладав свої експортні доходи в американські цінні папери. Завдяки цьому КНР - за винятком Федеральної резервної системи США - стала найбільшим кредитором Америки. Китайці можуть прикрутити "грошовий кран", коли захочуть, викликавши таким чином у США економічну кризу. Звісно, Пекін цього не зробить: цим Китай нашкодив би сам собі. Та все ж це підвищує самооцінку КНР. Якщо китайці й ведуть переговори з американцями, то лише з тими, хто їм заборгував. Посол Китаю в США вже втомився від своєї сили.

А тим часом більшість економістів вважають, що Китай наздожене, а потім і замінить США в ролі провідної економічної держави - це лише питання часу. Зараз час працює на користь голови КНР Сі Цзіньпіна. Від погроз нахабного хазяїна Білого дому йому ні жарко, ні холодно.

Китайський лідер не дозволяє чинити на себе тиск й у ситуації навколо Північної Кореї. Пекін не хоче зміни режиму в Пхеньяні. Чому ж він має сприяти посиленню впливу США на сході Азії? Сі Цзіньпін не хоче й початку війни в цьому регіоні, адже це може зашкодити торгівлі. Пекін закликає американців відмовитися від загроз на адресу КНДР та почати пошук дипломатичного рішення конфлікту, а Європа та Росія аплодують Китаю за його стримувальну риторику.

Помилки Трампа

Низка помилкових рішень Трампа лише сприяє подальшому посиленню впливу КНР. Найголовніше з них - вихід США з Угоди про Транстихоокеанське партнерство (ТТП). Передбачалося, що ця угода має загнуздати потяг Китаю до панування. З допомогою Вашингтона такі країни, як В'єтнам чи Японія, мали намір встановити єдині стандарти в таких сферах, як промисловість, торгівля, охорона праці та довкілля. Китайці були би змушені під них підлаштовуватися.

Однак Трамп під час виборчої кампанії виставив ТТП у найчорнішому світлі, а після обрання президентом прийняв рішення вийти з угоди. Відтоді в азійських союзників Вашингтона зростають сумніви в благонадійності Вашингтона. Китай же навпаки може тільки радіти.

Повернення КНР на світову арену як провідної світової держави, судячи з усього, має довготривалий характер. Китайські провінції, що колись воювали між собою, були об'єднані за правління Мао Цзедуна. Після приходу до влади Ден Сяопіна у країні почалося економічне піднесення. Зараз же Сі Цзіньпін хоче зміцнити зовнішню та оборонну політику Китаю настільки, щоб інтереси Пекіна враховували під час прийняття глобальних політичних рішень.

Трамп цьому завадити не може. Час США в ролі наддержави добігає кінця.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.