1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Угода про асоціацію пожвавить співпрацю

Олександр Савицький7 жовтня 2013 р.

Німецьке товариство міжнародної співпраці (GIZ) вже 20 років працює в Україні. Про підсумки діяльності Товариства та про перспективи розповів DW керівник українського бюро GIZ Гольґер Нойвеґер.

https://p.dw.com/p/19uD1
Гольґер Нойвеґер
Гольґер НойвеґерФото: Dw/A.Sawitzky

DW: За дорученням уряду ФРН GIZ надає допомогу Україні в трансформації цілої низки сфер. Які з них ви вважаєте найголовнішими?

Гольґер Нойвеґер: Найбільші зусилля докладаються в трьох напрямках: сталий економічний розвиток, енергоефективність і профілактика ВІЛ/СНІДу. Але з точки зору німецько-української співпраці, яка здійснюється за підтримки уряду ФРН, розвиток української економіки та малих і середніх підприємств є головним. Про це свідчить той факт, що зараз в Україні працює понад 400 німецьких компаній. Це дуже наочно підтверджує те значення, яке надає Україні Німеччина.

Чи можна вже говорити про успішні проекти в цій співпраці?

Так, звичайно! Наприклад, ми добре працюємо в галузі туризму. У сфері сільського господарства, зокрема на заході України, в Карпатах, досягнуті великі успіхи у виробництві меду та вирощуванні екологічно чистих овочів. Є українські підприємства, які постачають деталі західним автобудівникам. І третя сфера - це ремісничі підприємства в східній частині України, які виробляють прикраси з дорогоцінних каменів і продають їх у Західній Європі. Ми розповіли їм про смаки західноєвропейських споживачів, що відрізняються від українських, про дизайн, який теж відрізняється. Ми завжди приділяємо увагу малим і середнім підприємствам.

Чи є приклади того, як в Україні переймається досвід німецького малого та середнього бізнесу?

Один з прикладів стосується нашої роботи в Криму, де ми застосовуємо так званий кластерний підхід: співпрацюємо з компаніями, що займаються видобутком та переробкою морепродуктів і риби. Ще одним напрямком є співпраця з власниками готелів і рестораторами. Це дуже ефективний елемент нашої співпраці. Ми займаємося навчанням українських фахівців у галузі енергетики, в сфері будівництва та надання житлово-комунальних послуг. Ми навчаємо їх, як покращити нові та вже існуючі будівлі. Для цього ми залучаємо не лише німецьких експертів, а й малих та середніх підприємців з Німеччини. Вони навчають своїх українських колег тому, що вже впроваджено і напрацьовано в Німеччині.

Які тенденції співпраці простежуються на майбутнє?

Тенденція залишається попередньою - сприяння сталому економічному розвитку. 2014 року планується реалізація проектів на загальну суму п'ять мільйонів євро. До цього ще слід додати проекти розвитку на комунальному рівні у Львові та Луганську. Але головним залишається розвиток економіки.

Які найбільші труднощі ви бачите у сфері українсько-німецької співпраці?

З досвіду Німеччини ми можемо стверджувати, що в Україні найголовнішим залишається розвиток малого та середнього бізнесу. Ми докладаємо зусиль на політичному рівні, щоб переконати український уряд в необхідності розвитку цього сектору. Він є найважливішим для загального економічного розвитку держави.

Ви вважаєте це єдиною проблемою?

Ще одним викликом для України є необхідність запровадження глибокої реконструкції підприємств східної частини України, яка є головним індустріальним центром держави. В Німеччини вже є такий досвід: реконструкція та модернізація промислового регіону Рур, яка була запроваджена в 60-ті роки минулого століття. GIZ може і хоче допомогти застосувати цей досвід тут, в Україні. Всі ці перетворення ми пропонуємо запроваджувати під гаслами "зеленої економіки". Головна наша мета, щоб українські підприємці та компанії співпрацювали зі своїми німецькими колегами та партнерами.

В своїй доповіді за підсумками 20-ліття діяльності бюро GIZ в Україні ви сказали, що на це урядом ФРН було виділено близько 150 мільйонів євро. Наскільки ефективно були витрачені ці кошти?

В середньому наш річний бюджет складає від дев'яти до 12 мільйонів євро. Значною мірою, це кошти на реалізацію наших програм розвитку енергоефективності, покращення ситуації в будівництві та житлово-комунальній сфері, а також покращення умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Таким чином, в річному бюджеті від шести до восьми мільйонів євро мають прямий економічний ефект.

Які у вас очікування щодо українсько-німецької співпраці з огляду на перспективу підписання угоди про асоціацію з ЄС?

Якщо ця угода буде підписана, на що я щиро сподіваюся, це відкриє нові можливості нашої співпраці, зокрема на двосторонньому рівні. Тому що з підписанням такої угоди для українських підприємств відкриються не лише нові можливості, а й зросте тиск на них. Адже в українських підприємств з'являться нові обставини та умови їхньої діяльності. І тут буде дуже широке поле для поглиблення співпраці. Якщо ж угода не буде підписана, я впевнений, що ми матимемо такий самий рівень двосторонньої співпраці. Її скорочення не відбудеться.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій