Ракетні відходи

Остання партія високотоксичної речовини залишила Харківщину на початку вересня. Загалом за сприяння ОБСЄ звідси вивезли 760 тонн меланжу - високотоксичного компоненту ракетного палива. Втім, у прилеглому селищі Первомайському особливих радощів не відчутно, але все ж мешканців навіть у прямому сенсі здихнули з полегшенням. "Вже помітно, що стало набагато легше дихати",- сказала DW місцева мешканка Тетяна. До цього району ще з 1970-х років звозили високотехнічну "воєнну хімію".

Тетяна ж мешкає ледь не у 50 метрах від військових складів. "Як дув вітер, одразу відчувався цей запах. І одразу нудота, запаморочення, тиск підскакував". Мешканці села розповідають, що різного роду хвороби тут не рідкість. Більшість пов'язує їх з токсичним "сусідством".

Рівень небезпеки

На проект з утилізації меланжу, ОБСЄ, куди кілька років тому по допомогу звернувся український уряд, виділила 20 мільйонів євро. У Києві не знали тоді що робити з шістнадцятьма тисячами тонн меланжу, які зберігалися у шістьох військових частинах в різних областях. "Подальше зберігання меланжу становило серйозну небезпеку через високу токсичність речовини і через те, що стан ємностей, де він зберігався дедалі погіршувався", - повідомили DW в ОБСЄ.

На цей період на утилізацію на хімічні підприємства Росії з України відправлено 13 тисяч тонн. Ще три тисячі тонн з військової частини в Одеській області остаточно будуть вивезені на початку наступного року. Проект, за даними ОБСЄ, проходить "успішно, з дотриманням усіх стандартів безпеки задля недопущення розливу речовини".

Місцевих мешканців цікавить скільки цієї речовини накопичилося в ґрунті і якої шкоду довкіллю міг завдати цей компонент ракетного палива. В ОБСЄ дипломатично відповідають, що відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між ОБСЄ і Україною, такий аналіз і не передбачався. "ОБСЄ не здійснювали аналіз ґрунту і ґрунтових вод після вивезення меланжу. Реабілітація цих територій і екологічний контроль залишається в компетенції української сторони", - наголошують там.

При цьому експерти зауважують, що на цих територіях могли зберігатися інші високотоксичні речовини, зокрема гептил. Масштаб забруднення територій, де розташовані військові частини, може бути доволі серйозним, не виключає голова харківської екологічної групи "Печеніги" Сергій Шапаренко. "Усе залежить від того, які речовини потрапили у землю. Меланж уражає очі, легені, печінку. Гептил за хімічними властивостями наближається до бойових отруйних речовин нервово-паралітичної і задушливої дії", - пояснює він і додає, що речовини легко розчиняються у воді і при потраплянні в ґрунтові води могли мігрувати далеко за межі цього села. Шапаренко наголошує, що проведення компетентного і повного аналізу є обов’язком держави.

Реабілітація земель

Тим часом у Міноборони України за тиждень так і не відповіли на запит DW щодо можливих ризиків для місцевих мешканців, а відвідання самої військової частини – заборонили. В ОБСЄ ж DW повідомили, що уряд України вже звернувся до країн-учасниць з проханням надати допомогу з реабілітації територій.

Проте для ухвалення рішення ОБСЄ хотіло б мати чітке уявлення про масштаб проблеми. "Треба провести дослідження джерел і типів забруднення земель. Масштаб робіт залежить від подальшого їх використання, але подібної інформації від уряду України ще не надходило", - йдеться у відповіді ОБСЄ. Поки ж мешканцям Первомайського залишається сподіватися хіба що на серйозність намірів влади. Кажуть, що "уся активна молодь з села вже поїхала", тож боротись за інтереси громади майже нікому.