Мода на "зроби сам"

Сюзанне Кікерн сидить за своєю швейною машинкою у "Бюро з пошиву" в Кельні. Менеджер з культури багато часу проводить у дорозі, а також постійно перебуває на телефонному зв'язку.  "Шити, - зізнається вона, - допомагає знайти спокій". Торохтіння машинки та пара від праски діє заспокійливо. П'ять жінок схилилися над викрійкою і дошкою для прасування, вони уважно працюють.

Вони шиють не для того, щоб заощаджувати гроші. Після довгого і виснажливого робочого дня в офісі на дозвіллі вони хочуть самі вирішувати, що їм робити. Ідеться і про те, щоб виготовляти щось своїми руками.Сюзанне одержує задоволення від шиття, а також від приготування овочів та фруктів, вирощених власноручно. Заняття, які упродовж десятиліть не були типовими для сучасної людини, знову стають модними.

Майстрування у пошуках себе

Інес Імдаль, котра досліджує сучасні тенденції, навіть говорить про мегатренд, що виокреслився ще 2011року. Інститут Rheingold, яким вона керує, провів опитування стосовно дозвілля німців. За словами Імдаль, те, що плетіння, шиття та садівництво знову стали популярними, пов'язано зі способом життя сучасної людини, яка має постійно перебувати на зв'язку.

І чоловіки, і жінки, не почуваються незалежними під час робочих буднів, коли вони змушені робити багато речей одночасно, часто діючи за інструкціями інших. "Багато хто не може здійснювати робочий процес від початку до кінця. Ця втрата контролю призвела до того, що ми почали шукати невеличкі заняття, які дають нам змогу самим визначати, коли і як щось починається, коли все повністю готово", - пояснює Імдаль.

Своєрідна терапія

Під час шиття, як зауважує Сюзанне Кох, ініціаторка кельнського бюро з пошиву, "швачкам" ідеться не про творче самовираження. Насамперед, за її словами, це щось на кшталт терапії за допомогою ручної роботи.

У Німеччині вже розвинувся неабиякий ринок для того, щоб чоловіки і жінки мали змогу майструвати або щось робити власними руками на дозвіллі. Вони вишивають у кав'ярнях або порпаються на городах. Багато жителів великих міст, які не можуть дозволити собі таку розкіш, як власний сад, задовольняються невеличким клаптиком землі десь в полі. Вони винаймають земельні ділянки, щоб вирощувати там овочі. Нові види дозвілля пов'язані не лише з поверненням до повільнішого темпу життя, а й з бажанням багатьох людей, відокремитися від індустрії широкого вжитку, від смаку, який нав'язує масова культура суспільству споживання.

Хто робить, той і правий

На відміну від своїх колег, які увечері в п'ятницю сидять у барах за кухлем пива, Уве Ціенгаґен воліє провести час у кельнській майстерні. У його розпорядженні чотири цехи колишньої фабрики з виробництва газових двигунів. "На роботі я сиджу за комп'ютером цілий день", - пояснює він. А у фабричних приміщеннях є широкий простір для майстрування: можна робити стільці, мудрувати над лампами або навіть займатися орігамі. "Наше головне гасло - хто робить, той і правий", - каже системний адміністратор Уве Ціенгаґен, котрий вже впродовж двох років регулярно відвідує такі вечори з майстрування.

Самореалізація, відмова від споживацького підходу, але насамперед сильне відчуття спільноти - важливі імпульси для розростання громади прибічників ідеї "Зроби сам", зауважує дослдідниця Імдаль. "Те, що люди спільно майструють, пояснюється тим, що все наше суспільство перебуває у стресі. Теперішня єврокриза лише створює додатковий тиск. Самостійна робота руками означає вільний простір і радість від споглядання результату творіння".