1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Освіта

Зміни клімату і шкільна освіта: Україна не поспішає

Данило Білик
18 листопада 2017 р.

Боротися зі змінами клімату можна лише розповідаючи про їхні наслідки змалку. Та лише 40 відсотків країн-підписантів Паризької кліматичної угоди внесли тему в свої шкільні програми. Не поспішає й Україна.

https://p.dw.com/p/2nohh
Табір громадської організації "Світ освіт" у Карпатах
Активісти з організації "Світ освіт" зібрали 25 школярів з різних куточків України, аби пробудити в них інтерес до теми зміни кліматуФото: SweetOsvit

Юнес Ламсауї - вчитель початкової школи в марокканському Марракеші. Популярне серед європейських туристів місто відоме як "червоне" - не лише через кольори палаців, мечетей та інших архітектурних пам'яток, але й через тутешній клімат: середньорічні температури в Марракеші високі, опадів мало. "Зі змінами клімату ситуація лише погіршується", - каже Ламсауї. "Ключем до змін" хлопець називає освіту: "Як вчитель початкової школи я спробував пробудити інтерес своїх учнів до кліматичних питань, обрав для цього групу учнів і розповів їм про зміну клімату, використовуючи анімаційні відео та прості наукові експерименти".

Перетворити червоне місто на зелене

У трихвилинному відео він розповідає про свою роботу з метою долучитися до досягнення мети, наміченої владою міста: перетворитися з "червоного" на "зелене", залучаючи для цього технології енергозбереження, запроваджуючи громадську систему оренди велосипедів та використовуючи дедалі більше відновлюваних джерел енергії для забезпечення потреб економіки.

Відео, в якому Ламсауї ділиться власним активістським досвідом, перемогло на цьогорічному конкурсі Youth Climate Action Awards, який проводиться в рамках щорічних кліматичних конференцій ООН у так званий освітній день заходу. А королівський фонд Марокко, який уже понад 15 років фінансує національні освітні екологічні проекти, на цьогорічній конференції у німецькому Бонні уклав з ООН угоду щодо посилення співпраці в цій сфері.

Менше половини країн говорять про зміни клімату в школі

В ООН увагу, яку держави світу приділяють темі зміни клімату в своїх освітніх системах, називають недостатньою. "Лише 40 відсотків країн включили тему кліматичних змін до своїх навчальних планів", - каже генеральна секретарка Рамкової конвенції ООН щодо зміни клімату Патрісія Еспіноза і нагадує, що саме освітня стаття Паризької кліматичної угоди була першою на порядку денному, коли робота над документом лише починалася.

Україна також ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, зобов'язавшись інтегрувати теми змін клімату в шкільні навчальні програми. В рамках розпочатої цього року освітньої реформи, що визначає низку компетентностей, які має прививати учням школа, "питання екологічної освіти інтегровано у зміст навчальних програм", а всі шкільні предмети в Україні "екологізовано", йдеться з відповіді міністерства на запит DW. "У навчальних програмах з усіх предметів, що вивчаються в школі, відображена наскрізна змістова лінія "екологічна безпека та сталий розвиток", - кажуть у міністерстві.

Такі "еко-куточки", як у цій школі на Хмельниччині, в Україні радше рідкість
Такі "еко-куточки", як у цій школі на Хмельниччині, в Україні радше рідкістьФото: SweetOsvit

Екологія лише на папері

Та на ділі ситуація виглядає інакше. "У програмах екологічна складова є. Та ж сама тема зміни клімату висвітлюється в загальному курсі екології, і її якось одним абзацом торкаються в географії", - говорить у розмові з DW Катерина Мірошниченко з громадської організації "Світ освіт", яка опікується екологічною освітою в Україні, роблячи останні два роки акцент саме на питанні зміни клімату. За її словами, якість навчального матеріалу та курсів підвищення кваліфікації вчителів із цієї тематики невисока, а та незначна увага, яку міністерство приділяє екологічній освіті, свідчить про те, що питання - далеке від пріоритетності. "Наразі в Україні великої цікавості до кліматичної освіти немає ані в держави, ані в донорів. І хоча в проекті плану дій для втілення Паризької угоди в України є умова, що в Україні мають бути і в вишах, і в середній школі розроблені модулі саме з проблематики зміни клімату і протидії їй, поки що цей документ не прийнятий", - каже активістка.

На голому ентузіазмі

Тому поки що, за словами Мірошниченко, кліматична освіта в Україні - ініціатива громадськості і вчителів. "Світ освіт" проводить тренінги для вчителів, а також працює на місцях із самими школярами. "Торік ми провели 5 шкільних таборів для дітей по всій Україні", - розповідає активістка. Поштовх роботі організації дав проект Норвезького товариства охорони природи, який діяв у країні понад десять років. "Є база активних учителів, які не вперше чують про зміни клімату і намагаються це якось самостійно інтегрувати в навчальні плани", - каже Мірошниченко. У базі "Світу освіт" таких учителів з усієї України більше 300.

Головна ідея, яку активісти передають учителям на своїх тренінгах, - аби ті були радше тренерами, ніж менторами, використовували більше інтерактивних способів подачі інформації, пояснювали складні речі на повсякденних прикладах, а також мотивували учнів самим проявляти ініціативу, а не примушували їх до чогось. "Виходить, що кліматична освіта дуже тісно пов'язана з громадянською освітою. Ми не можемо вирішити цю проблему, не вирішивши проблему залучення молоді, її участі в прийнятті рішень, не перевиховуючи вчителів",  - каже Мірошниченко.

Зараз у "Світі освіт" чекають на діалог із міносвіти. "Поки що це такий режим: ми знаємо про існування одне одного, але між нами не відбувається якогось постійного діалогу, спілкування", - каже активістка. Зокрема, вона сподівається, що такі організації, як "Світ освіт", отримають змогу проходити офіційну сертифікацію, аби тренінги організації, у яких зацікавлені вчителі беруть участь, їм офіційно зараховували як підвищення кваліфікації. Мірошниченко переконана, що користь від цього отримають усі: "І держава - адже ми маємо більше компетенцій із проблематики зміни клімату, давно цим займаємося, маємо міжнародні зв'язки; і вчителі - адже це б впливало на їхню зарплату, їхнє резюме; і ми - адже стали б більш вільними й могли б залучати до роботи ширше коло людей".

Чому німецькі діти небайдужі до захисту клімату (17.11.2017)