Після полону в сепаратистів

DW: Пане Вовк, як ви зараз почуваєтеся?

Олександр Вовк: Голова йде обертом, важко тримати рівновагу, цілий час тягне в одну сторону. Лікарі сказали, що в мене кілька переламів верхньої щелепи та струс мозку.

Хто були ті люди, що вас полонили?

Їх було близько десятка бойовиків з автоматами та символікою "Донецької народної республіки" (ДНР). Одні в балаклавах і зеленій плямистій уніформі, інші в чорному. Двоє - точно не місцеві. Вони виглядали, як чеченці.

Вони так представилися?

Ні, але я служив в армії з чеченцями і добре знаю, як вони виглядають. З-поміж інших були місцеві, з Новогродовки. Двоє з кримінальних кіл. Ще один, на жаль, колишній активіст нашої гірничої профспілки… Всі нападники були озброєні. Вони перестріляли з автоматів собак, кілька куль влучили у вікно сусідньої хати, звідти вибігли перелякані діти, дуже кричали… Мене та трьох моїх товаришів схопили, жбурнули обличчям додолу, зв'язали руки, запхали в мікроавтобус і повезли до обласної адміністрації в Донецьк.

Як вони пояснили ці свої дії?

Ми теж їх питали, за що ви нас б'єте? Вони кричали, що ми бандерівці і що ми проти народу. Коли приїхали до обладміністрації, нас повели через той натовп, що там стоїть перед входом. Потім побиття продовжилося всередині, на другому чи третьому поверсі. Там знову мене повалили лицем у підлогу і почали бити ногами в голову. Після того я і маю отаке лице, як зараз…

Чого вони від вас хотіли?

Я цілий час їм доводив, що я простий шахтар-пенсіонер, і що я не розумію, чого вони від мене хочуть. Вони вилучили в мене гроші та пенсійне посвідчення. А коли вивчили його і встановили мою особу, почали звинувачувати в тому, що я нещодавно був у Києві. Я їм пояснював, що їздив на запрошення голови нашої Незалежної профспілки гірників. І що, як заступник голови Незалежної профспілки гірників на шахті "Росія", мав на це право. Але там народ був геть неадекватний. Кричали, що треба підтримувати їх, а не "бендеровскую власть". Вони не могли нас так просто відпустити, бо це така ціла програма залякування місцевого населення і так по всіх містах області.

Це залякування спрацьовує?

Значною мірою так. Хоча по всіх містах є такі, що продовжують спротив. В нашому місті ми чинили спротив, розповсюджували серед шахтарів інформацію про загрози, які несе їм цей сепаратистський рух. Пояснювали, що це кримінальні злочинці та крадії, які просто хочуть позбутися будь-якого контролю з боку влади, бо їм такий контроль невигідний. Серед шахтарів дуже мало прихильників приєднання Донбасу до Росії, бо нам вдалося їх переконати, що в такому разі держава вже не буде давати дотації шахтам по 300-400 гривень на кожну тонну вугілля, шахти за місяць закриються і роботу втратять сто тисяч шахтарів.

Чи змінилася ваша позиція після того, як вам заподіяли таку шкоду здоров'ю?

Ні, мені не хочеться зупинятись. Але в мене є багато претензій до центральної влади в Києві. Щось вони дуже довго чухаються. Нам потрібна активна роз'яснювальна робота з центру, щоби протистояти російській пропаганді. Треба негайно поставити на місце кримінальників, що зараз є активістами ДНР, щоби припинився терор і залякування населення. Щоби людей не наймали на акції ДНР.

Як і хто їх наймає?

Пропонують гроші: за пару годин постояти з прапором - 50-100 гривень. А кілька днів тому, коли сепаратисти в Донецьку штурмувала обласну прокуратуру, в нас вербували людей за тисячу гривень на день. Здебільшого на це ведуться ті, хто не в ладах із законом. Саме на них робиться ставка. Керівник бойового крила ДНР в нашому місті Василь Базявкін відсидів вісім років в тюрмі.

Чи можна сподіватись на те, що місцева міліція покладе цьому край?

Не можна. Нас брутально і незаконно затримали за сто метрів від міського відділку міліції. Там всі про це знали і ніяк на ці безчинства не відреагували. Мені дуже дивно, як таке може бути в ХХІ столітті. Бойовики ДНР діють, як ефіопські пірати, тільки під російським прапором. Я хочу звернутися до Путіна і сказати йому, що мені дуже не сподобалося, що мене катували бойовики ДНР саме під російським прапором. Те, що робить зараз на нашій землі Москва - це політика державного тероризму.