Захід симпатизує ”помаранчевим”
23 листопада 2004 р.
За перерахунок голосів висловилася зокрема доповідач моніторингового комітету ПА РЄ Ганне Северінсен. Вона вважає, що українському парламенту необхідно провести незалежне розслідування усіх випадків фальсифікацій:
”Це те, на чому ми як Рада Європи наполягали б – розслідувати фальсифікації. Я переконана, що після такого розслідування результати виборів будуть виправлені й відображатимуть, як люди реально проголосували у день виборів. Рада Європи має також намір виступити з рекомендацією покарати якимось чином тих, хто вдавався до махінацій у ході виборів.”
Пані Северінсен висловила сподівання, що влада може погодитися на перерахунок голосів принаймні на тих дільницях, де були зафіксовані найсерйозніші фальсифікації. Думку про те, що українській владі не оминути перерахунку голосів, поділяє й експерт з питань Східної Європи Райнер Лінднер:
”Я думаю, цього не оминути. Янукович, який став би президентом за таких обставин, не був би дієздатним ані в межах України, ані за кордоном. Я думаю, це – найважливіший сигнал нинішнього дня. Така піррова перемога не сприйнятна для сучасної європейської та світової спільноти. Тому з огляду на це найменше, що мало би статися в ході теперішньої боротьби за владу, – це перерахунок голосів або ж визнання, що під час виборів мали місце фальсифікації та маніпуляції. Від Центральної виборчої комісії марно очікувати таких кроків, тому що вона вже засвідчила себе як певне угруповання, яке не поважає демократичних принципів, яке свідомо пішло на фальсифікацію. Це мусять бути інші структури: якщо не парламент, то, можливо, органи місцевого самоврядування.”
Для Заходу, відзначає Райнер Лінднер, стала несподіванкою така надзвичайно активна роль місцевого самоврядування в Україні. Йдеться про те, що дуже велика кількість міст виступили проти офіційних результатів виборів і вже проголосили своїм президентом Ющенка. На думку експерта, це є свідченням того, що мобілізується громадська свідомість, мобілізується традиційне місцеве самоврядування. А це є дуже важливо для розвитку країни, а також надзвичайно важливий сигнал для Віктора Ющенка:
”Обсяги протестів, кількість учасників є абсолютно неймовірною. Такого, я думаю, в історії незалежної України ще не було. Йшла мова навіть про цифру в півмільйона демонстрантів. І це стосується не лише західних регіонів. Дуже показово, що також у центральних, південних та східних областях починається такий протестний рух опору.”
Райнер Лінднер особливо наголошує на важливості того, що протести проходять мирно, що люди намагаються уникати насильства. Це свідчить про зрілість та цивілізованість українського суспільства:
”Ніхто не повинен пролити кров через недемократичну владну еліту. Вона цього не варта. Варто, однак, відстоювати демократію та демонструвати протест недемократичному поводженню влади своєю присутністю на мирних акціях протесту. Якщо ж раптом, не дай Боже, дійде до насильства, то воно може вибухнути в неймовірній формі та розгортатися лавиноподібно. Ніхто, на жаль, не може бути певним, що цього не трапиться. Я дуже сподіваюся, що саме мирні акції протесту – не лише в Києві, але й в регіонах – сприятимуть позитивному вирішенню в країні урядової та державної кризи.”
Політолог Екарт Штратеншульте, керівник Європейської академії в Берліні, також вважає, що найважливіше як для України, так і для Європейського союзу – це не допустити хаосу в країні. Бо така ситуація не допомогла б нікому – ні прихильникам Ющенка, ні прихильникам Януковича, ні друзям України в Європейському союзі. Можна лише сподіватися, каже Штратеншульте, що поки що дійсний президент Кучма не використає ці процеси на свою користь і не залишиться особисто на посаді президента, попередньо анулювавши результати виборів. Коментуючи роль та вплив Європейського союзу на подій в Україні, Штратеншульте сказав:
”ЄС, на жаль, дуже мало реагував на події в Україні минулими тижнями, хоча мав би чіткіше демонструвати свою позицію. Адже в той час, як президент Росії Путін двічі відвідав Україну, з Європейського союзу туди не приїхав жоден впливовий політик. Загалом же ЄС має досить обмежений спектр можливостей. Він може симпатизувати певним силам і спробувати вплинути на державні органи в Україні, закликати їх гарантувати мирний перебіг демонстрацій протесту й не допустити їх кривавого придушення.”
Останнім часом ЄС занадто багато займався самим собою, особливо в період узгодження складу Єврокомісії, однак це не єдине пояснення такої пасивності, каже берлінський політолог Екарт Штратеншульте:
”Я також гадаю, що існує, можливо, занадто велика увага, якою ЄС наділяє Росію та її інтереси. Це призводить до того, що стосовно інших країн на Сході Європи займається дуже стримана позиція. Як на мене, то було б добре, якби під час передвиборної кампанії Україну відвідали з кількома демонстративними візитами політики від ЄС, подібно до того, як це зробив Путін. Таким чином можна було б показати населенню України, що Європейський союз зацікавлений цією країною. Однак цього, на жаль, не сталося.”
Занепокоєно, і саме з огляду на втручання Росії у виборчий процес в Україні, реагують й опозиціонери в Молдові. Юр”є Рошка, голова опозиційної Християнсько-демократичної народної партії Молдови:
”Я дуже шкодую з приводу такого результату виборів, який я вважаю незаконним. Ми дуже занепокоєні тим, що при владі в Україні може залишитися та сама політична група, яка саботує намагання республіки Молдова повернути свою територіальну єдність. Відбувається все це в співраці з імперіалістичними силами в Москві. Вже відомо, що вся команда так званих еспертів з фальсифікацій виборів, яка працювала на Януковича, починає свою активну підтримку угруповання ”Демократична Молдова”. Це викликає занепокоєння, бо схоже брутальне втручання представників російської адміністрації та секретних служб може статися й у процесі виборів у Республіці Молдова”.
Експерт з питань Східної Європи Райнер Лінднер переконаний, що після тепершініх подій в Україні Захід дещо ”прокинеться”, бо його ніяк не може влаштовувати перебіг виборів та офіційні підрахунки. Адже очевидно, що це результати, які не відповідають реальності, каже Лінднер. В численних заявах про це вже висловилися Європейський союз, НАТО, Сполучені Штати Америки. Вони, веде далі Лінднер, розцінюють це як заплановану акцію, яка не має нічого спільного з демократичними виборами:
”Я хотів би окремо звернутися до слухачів в Україні. На Заході є дуже-дуже велика симпатія до демонстрантів. У наших ЗМІ величезна кількість повідомлень та коментарів про Україну, якої досі ще не було. Нехай люди в Україні знають, що через телебачення, радіо наше населення є добре поінформованим, що ми маємо змогу дуже оперативно відстежувати перебіг ”помаранчевої революції”. Мені особисто надзвичайно приємно бачити, що незважаючи на панівну недемократичну політичну культуру, український народ має іншу думку, він не дозволяє, щоб на нього впливали чи тиснули. В людей прокинулася громадська свідомість. І це найважливший сигнал. Українські можновладці мусять зважитися на останній крок, щоб визнати свою поразку на виборах”.