1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Захисту шукати ніде"

Розмову провела Олександра Індюхова4 березня 2013 р.

"Я не виключаю, що мене… "приберуть"", - розповів DW лідер харківської профспілки залізничників Олександр Абросімов, який опротестовує рішення суду про відшкодування "Південній залізниці" за критику Hyundai.

https://p.dw.com/p/17pSM
Лідер харківської профспілки залізничників Олександр Абросімов
Лідер харківської профспілки залізничників Олександр АбросімовФото: DW/A. Indukhova

Судовий позов проти харківської Вільної профспілки залізничників вагонного депо №1 "Південної залізниці" був поданий підприємством після публікації 29 серпня 2012 року в виданні "Україна молода" інтерв’ю з лідером профспілки Олександром Абросімовим. Судом, зокрема, визнана недостовірною інформація про "розквіт корупції" на залізниці і про "непідготовленість" інфраструктури під південнокорейські потяги Hyundai. Профспілка, у свою чергу, подала апеляцію на рішення суду про відшкодування 100 тисяч гривень за "шкоду діловій репутації".

Deutsche Welle: Ви подали апеляцію на рішення Ленінського районного суду Харкова. Як Ви оцінюєте свої шанси на перемогу?

Олександр Абросімов: Апеляційний суд має узяти до уваги хоча б те, що попередні засідання суду першої інстанції пройшли без моєї участі. Я перебував на лікарняних. Члени профспілки повідомили про це суд і просили перенести засідання до мого одужання. Але нас "розстріляли за нашої відсутності". Як буде зараз? Чи захочуть судді побачити те, що бачили і бачать сотні пасажирів Hyundai, коли їх потяги зупинялися у мороз посеред поля, важко прогнозувати. Я б хотів, щоб цей судовий процес проходив у відкритому режимі, у присутності ЗМІ, щоб докази про непідготовленість інфраструктури надали і представники Міністерства інфраструктури, і "Укрзалізниці", які підтверджували це під час нашої з ними зустрічі 10 серпня 2012 після нашої акції протесту в Києві. Щоб були озвучені наші листи і президентові, і прем’єрові, в яких ми попереджали про те, що взимку Hyundai зупиняться, що їх ніде ремонтувати, що немає ані огорожі на шляху їх слідування, ані додаткових наземних і підземних переходів, щоб не гинули, як зараз, пішоходи. Якщо нам це знов не вдасться, я не буду здивований тим, що люди захочуть вийти на вулиці і пікетувати будинки, де мешкають ці судді, юристи і чиновники залізниці.

Поки з Вами судилося керівництво "Південної залізниці", ситуація навколо Hyundai стала предметом критики і з боку керівництва країни. Щось змінилося?

Наші питання до керівництва уряду і залізниці залишилися тими ж. Хто буде платити за ці Hyundai? Це знов буде зроблено за рахунок пасажирів, яким підвищать вартість квитків, та залізничників? Нам вже зараз говорять про те, що підприємству важко платити зарплатню і треба переходити на чотиридобовий робочий тиждень. Тоді навіщо вони скасували нічні потяги внутрішнього сполучення, квитки на які продавалися на рівні 160%! А вартість квитків була прийнятна для студентів і пенсіонерів. А моє ставлення до Hyundai… Я - залізничник, і у мене є сумніви, що їх можна вважати швидкісними потягами. Скоріше електричками. Вони досягають швидкості 160 кілометрів на годину лише на окремих ділянках, у вагоні немає достатньо місця для валіз пасажирів, а сидіння шириною лише 45 сантиметрів. Це, пробачте, для кого?

Чи тисне керівництво на членів Вашої профспілки?

От мого заступника по профспілці вже комісували по медичним показникам. До мене як до начальника потяга теж застосовували різні "заходи". Міліція заходить вночі у потяг і замість того, щоб штрафувати нетверезих і тих, хто палить, без усяких дозволів починає будити пасажирів, перевіряти документи, шукати, чи запустив я когось без квитків. Зараз от судове свавілля. Навіть хакери наші доблесні відмітилися у війні проти нас своїми Ddos-атаками. З пресою спілкуватися теж вже заборонено без погодження з керівництвом. Такий наказ видали 12 лютого. Тобто я як начальник потягу це інтерв’ю не маю права давати, а як голова профспілки - можу. Я не виключаю, що мене або звільнять, або "приберуть". Скільки вони мене і наші "занадто активні для них" профспілки терпітимуть? Я не жартую. Зараз така тенденція. Профспілковим лідерам або коктейлі Молотова в будинки кидають, або SMS з погрозами пишуть. В мене теж і шантаж був, і погрози, і спроби підкупу. А захисту шукати ніде. Ми розраховуємо лише на власні сили.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою