1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Замість космонавта він став «гуру українського року»

10 червня 2011 р.

Київський гурт «Вій» святкує 20-річчя. Лідер команди Дмитро Добрий-Вечір згадує про початок власної кар’єри, яка згодом влилася в кар’єру «легенди українського язичницького рок-н-ролу».

https://p.dw.com/p/11PYR
Дмитро Добрий-Вечір
Дмитро Добрий-ВечірФото: Vij

У дитинстві маленький Дмитро мріяв стати льотчиком, а підсвідомо може навіть і космонавтом. Але рожеві дитячі мрії так і залишилися мріями. Бо у певний момент хлопчисько захопився творчістю «буржуазних вірусоносіїв», як тоді на його батьківщині називали Rolling Stones, Beatles, Chicago або Doors.

У 12 років Дмитро уперше взяв до рук гітару, а згодом мати дала йому гроші на музичний електроінструмент, який коштував майже половину місячної зарплатні інженера - п’ятдесят радянських карбованців. «Тоді слово електрогітара взагалі означало щось неземне, - згадує Дмитро Добрий-Вечір. - Пам'ятаю, що у класі сьомому придбав саморобну електрогітару. Зберіг її дотепер як пам'ять».

Музична грамота й папірець

Бас-гітаристом він вирішив стати після армії, коли пішов вчитися до музичної школи: «В класі гітари місць не було. І не жалкую, тому що вмію грати на обох інструментах - гітарі та бас гітарі, а багато гітаристів не вміють грати на басу та контрабасі». До того ж, бас-гітарист, каже Дмитро, має змогу співати: «Бути поганим гітаристом не хотілося, а співати й одночасно добре грати на гітарі не можливо. А бас-гітара передбачає те, що ти ритмічно граєш і співаєш».

Гурт "Вій" - практикування "язичницького рок-н-ролу" на сцені
Гурт "Вій" - практикування "язичницького рок-н-ролу" на сценіФото: Vij



У Радянському Союзі, щоб грати навіть у ресторанах, треба було мати консерваторську освіту або диплом музичного училища, згадує Дмитро Добрий-Вечір. «Тому до музичної школи я пішов, з одного боку, щоби навчитися музичної грамоти, а з іншого - отримати якийсь папірець, який би дозволяв працювати. Але про якісь великі концерти, фестивалі та виступи на Майдані Незалежності або в Палаці «Україна» не йшлося».

Бракує демократії й нормальної конкуренції

Професійним рок-музикантом Дмитро не відчуває себе й нині: «Професійність для мене означає, коли кожного місяця отримуєш зарплатню, тощо. В Україні це поняття дуже розмите: можна бути професійним музикантом за рівнем виконання, але протягом року не дати жодного концерту. Або навпаки. Зараз в Україні розвелося багато виконавців, котрі навіть грати не вміють, але це не заважає їм виступати. Раніше, щоб бути фахівцем, треба було добре грати. Але зараз є багато співаків, котрі навіть співати не вміють, але вони зірки».

Тому, Дмитру важко дати однозначну оцінку своїм досягненням. Він вважає, що «як музикант у музичному просторі України відбувся». Його пісні знають, співають. «З іншого боку, я розумію, якщо би був не настільки лінивим і існували певні соціальні умови, зробив би набагато більше». Яких соціальних умов бракує Доброму-Вечору? «Розвинутої демократії і капіталізму, а також нормальної конкуренції, - зауважив Дмитро.

Автор: Олександр Павлов
Редактор: Володимир Медяний