1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Замалюй хворобу - арт-терапія для хворих дітей

7 січня 2011 р.

Допомогти дітям, хворим на рак, можна не лише грошима. Арт-терапія – запорука підтримки дитини у боротьбі з тяжкою хворобою.

https://p.dw.com/p/ztyy
Фото: picture-alliance/Robert B. Fishman/ecomedia

Ялинка, новорічна музика, величезний дід мороз і багато дітей. Все, як у звичайному дитсадку, хіба що і діти, і їхні гості кличуть снігуроньку у марлевих пов’язках. Так святкують новий рік у дитячому відділенні українського інституту раку.

Розмальовки і карнавальні маски

Перед святкуванням – традиційне малювання і перегляд мультиків, зроблених власноруч. Волонтери, з-поміж яких переважно студенти, приходять сюди щонеділі і щоразу – з новими ідеями і приладдям. Карнавальні маски, розмальовані глиняні фігурки, різнобарвні відбитки долонь на плакаті – результат чергового сеансу арт-терапії.

«Ці діти в дуже важких умовах. В українських лікарнях, на відміну від європейських, взагалі не приділяється уваги емоційному стану дитини. Видно, що діти стають відкритішими, їм стає щось цікавим. Вони перестають концентруватися на тому, що їм проводять хіміотерапію, що вони не можуть встати з ліжка», - розповідає очільниця проекту, волонтерка Євгенія Новікова.

Маленькі мультиплікатори

Одного разу вона відгукнулася на прохання Фонду допомоги онкохворим дітям «Краб» і за декілька років перетворила відділення на арт-майстерню, залучивши до роботи чимало нових волонтерів. Виробництво власної анімації – останнє нововведення Євгенії. Майстер-клас із мультиплікації добровільно приїхали провести такі ж самі волонтери із Москви. Тепер діти самі малюються картинки, знімають їх на камеру і записують текст. Єдине, що роблять дорослі, монтують зібране відео, каже Євгенія.

«Якщо б не ці дівчата, то діти б узагалі сиділи тут зачахлі», - каже Оксана Лазорець, мати маленької пацієнтки відділення. Її донька провела у лікарні вже майже рік, і постійні заняття з волонтерами, каже вона, допомагали їй весь цей час триматися і не думати про хворобу.

Від терапії до хобі

Засновниця фонду «Краб» Лариса Лавренюк також визнає терапевтичний ефект подібних занять. За її словами, деякі діти настільки захоплюються новими хобі, що після повернення додому навіть проводять майстер-класи серед своїх однолітків.

«Майже у кожного вдома збирається велика колекція. Дуже багато таких речей наші дітки залишили у Німеччині – вони подарували їх своїм лікарям, які їх лікували там», - каже вона.

Візити до німецьких лікарень – результат співпраці «Краба» із закордонними фондами. Уже близько двох років діти мають можливість поїхати на обстеження до університетської клініки в місті Ерланген. Бувають випадки, каже Лариса, коли діти лишаються там на операцію – в такому разі по роботи залучаються благодійні фонди Німеччини.

«Можливо, одна дитина на місяць їде туди на додаткове обстеження. Це діти, які вже не знають, що робити у нас, яким допомогли, але більше нічого запропонувати не можуть. Також їдуть діти, яким не можуть встановити тут конкретний діагноз», - каже вона.

Під новорічною ялинкою пацієнти відділення загадують бажання. Одна дівчинка просить у Діда мороза здоров’я. І хочеться вірити, що нездійснених бажань не існує насправді.

Автор: Данило Білик
Редактор: Леся Юрченко