Загострення візового скандалу в Німеччині

ідність реформи НАТО, що прозвучали на конференції з питань безпеки у Мюнхені.

Спершу про скандал з візами. Газета ГАНОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ з цього приводу пише:

Що знав Йошка Фішер про напівкримінальні афери з візами? Якщо він не знав нічого, то це кидає погане світло на керівництво його відомством. Якщо ж він все ж щось знав, то чому своєчасно не вжив заходів? Чи правда те, що Фішер з приводу цієї справи посварився з міністром внутрішніх справ Отто Шилі? Тоді треба запитати Шилі, чому він нічого не вчинив, попри те, що справа була для нього настільки важливою, що він ставив на карту розвал кабінету. Було б теж непогано спитати й канцлера Шредера, чи після такої жорсткої суперечки в його уряді, йому ще вдається там контролювати ситуацію? – такі жорсткі запитання ставить ГАНОВЕРШЕ АЛЛҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ.

Газета НОРДБАЄРІШЕР КУРІР у своєму коментарі звертається до теми відставки держсекретаря міністерства закордонних справ, члена партії «зелених» Людґера Фольмера, що на думку багатьох аналітиків стало жертвою пішака, аби вберегти сильніші фігури:

Йошка Фішер потребує добрих аргументів, аби вийти з цієї ситуації принаймні малою кров»ю. Відставка його колишнього заступника – держсекретаря Людґера Фольмера, який сам ініціював своє звільнення, не позбавляє Фішера відповідальності. І коли Фольмер нині говорить про «брудну кампанію», то це виглядає дешевою демагогією. Адже саме «зелені» у першу чергу не мають права собі дозволити запаху кумівства. Йошка Фішер повинен шукати свого порятунку не у відмовках та хитрощах. Той, хто допустився прорахунків, повинен це визнавати, заявити й сподіватися на пробачення, – стверджує НОРДБАЄРІШЕР КУРІР.

Як Фішер побудував стратегію свого захисту в цій ситуації, коментує газета ВЕЛЬТ:

Надто довго міністр закордонних справ мовчав щодо того, що опозиція вже давно називає не «відставкою Фольмера», а «аферою Фішера». Нині його стратегія зрозуміла. Фішер намагається довести, що й опозиція винна в ухваленні 1999 року закону щодо спрощених правил отримання візи. Він хоче прибрати помилки свого міністерства і навіть власні прорахунки. Урешті-решт скандал з візами можна подати як незначний інцидент у порівнянні з велитенськими подіями, як то теракт 11 вересня, операція бундесверу в Афганістані чи іракська криза. Всі вони нібито вимагали від зовнішньополітичного відомства неймовірно великої уваги. «Про що ми говоримо? – риторично запитує один з представників команди Фішера, – адже йдеться лише про дрібних злочинців з України, чи не так?» - цитує газета ВЕЛЬТ.

Перейдемо до іншошї теми. Заяви німецького керівництва щодо необхідності докорінної реформи Північноатлантичного альянсу коментує газета НОЙЄ ПРЕССЕ:

Послання ми добре почули, але так до кінця й не зрозуміли. Реакція на пропозиції канцлера щодо реформування НАТО змусила лише всіх зайнятися розгадуванням ребусів. І в той час, як у столиці кінофестиваль «Берлінале» виходить на свій епогей, канцлер, як на то виглядає, винайшов собі нову роль – оракла з Берліна чи Сфінкса з берегів Шпреї. Безумовно, політичні та військові умови з часу заснування НАТО докорінно змінилися, але чи варто перетворювати необхідну дискусію на несподіваний вибух? – застерігає НОЙЄ ПРЕССЕ.

Газета ДЕР НОЙЄ ТАҐ, продовжуючи тему, згадує про відсутність єдності в лавах НАТО під час спалаху косовської кризи:

Чи стане Північноатлантичний альянс знову місцем дискусій, залежить від самих країн-членів. Зокрема, й від німецького уряду. Досі не було вчинено жодної спроби виробити в НАТО спільну стратегію щодо проблеми ядерного озброєння Ірану. Якщо хтось у цьому очікує на США, то даремно. Їх стомила стримувальна тактика деяких європейських країн ще під час косовської кризи. Тоді багато членів НАТО не бажали брати участі в операції без мандату ООН. Тепер же навіть противники інтервенції в Косові подають її як приклад гуманітарної операції, – зазначає ДЕР НОЙЄ ТАҐ.

Oгляд німецької преси підготував Любомир Петренко