Завершився процес у справі Віктора Жердицького та Ігоря Діденка

Оскільки Віктор Жердицький та Ігор Діденко вже відсиділи в слідчому ізоляторі дві третини своїх строків суд скасував ухвалене раніше рішення про їхнє утримування під вартою. Однак на волю вийшов тільки Діденко, оскільки проти Жердицького вже в ході процесу було порушено ще одну кримінальну справу. Говорить прокурор Ларс Бурґгард:

”Пан Жердицький залишається під вартою, але вже в зв”язку з іншою справою. Проти нього порушено нову кримінальну справу, оскільки він підбурив п”ять осіб, яких було запрошено на суд, до неправдивих свідчень з метою ввести в оману суд та громадськість.”

До речі, запрошення свідків з України – це одна з причин, чому процес тривав так довго. Упродовж майже трьох років відбулося 172 судових засідання. Затягнулося і оголошення вироку. На протязі шести годин головуючий суддя Гаральд Бахманн докладно розповів надзвичайно заплутану та складну схему нецільового використання підсудними чотирьох мільйонів німецьких марок. На переконання суду, 1995-го року Віктор Жердицький, який тоді очолював ”Градобанк”, та Ігор Діденко за допомогою ”сфальсифікованої кредитної угоди” з ”підробленими підписами” та через засноване ними офшорне підприємство інвестували гроші в одну німецьку цементу фірму. Справи цієї компанії розвивалися погано і вона кінець-кінцем збанкрутувала, що призвело також до втрати чотирьох мільйонів німецьких марок.

Нагадаємо, що спочатку на процесі йшлося про зникнення 86 мільйонів німецьких марок, які були частиною тих грошей, які уряд Німеччини в середині 90-х переказав Україні для виплати відшкодування жертва нацизму. Але всі випадки крім одного втратили свою актуальність за давністю. Тому в земельному суді в Гільдесгаймі підсудним довелося відповідати тільки за чотири мільйони німецьких марок. Однак, як визнав головуючий суддя Гаральд Бахман, так і не вдалося довести, що Жердицький сам дав розпорядження виділити цю суму з грошей, які планувалося виплатити колишнім жертвам нацизму.

Весь час поки тривав процес підсудні утримувалися в Німеччині в слідчому ізоляторі. Жердицького було затримано ще 2000-го року в Ганновері при спробі зняти із заблокованого рахунку 50 тисяч німецьких марок. Дещо пізніше у Франкфурті-на-Майні було затримано і Ігоря Діденка. Підсудні ніколи не визнавали своєї вини, і після оголошення вироку в інтерв”ю ”Німецькій хвилі” Ігор Діденко заявив:

”Ні я, ні Жердицький ніяких кримінальних справ, що стосуються цього епізоду не творили, не планували. І взагалі ніякого злочину навколо цих чотирьох мільйонів німецьких марок не було, не планувалося. І тому вирок, який говорить про те, що я в чомусь винний є абсолютно несправедливим. Тут ідуть спекуляції про спекуляції. В останньому вироку суддя залишив без відповіді мінімум двадцять – тридцять запитань, на які він сам за три роки суду і ще за шість років слідства відповіді не знайшов.”

Рішення суду піддали критиці і адвокати Віктора Жердицького, які домагалися виправдання свого клієнта. Говорить один з його захисників Бертрам Бьорнер:

”На мою думку, це надзвичайно суворе покарання. І ми вже узгодили з нашим клієнтом питання про оскарження вироку.”

Натомість прокурор Ларс Буґард залишився задоволеним. Він привітав рішення суду, хоча раніше й вимагав дещо вищу міру покарання:

”Після тривалого процесу оголошено вирок, який повністю задовольняє прокуратуру. Це справедливий вирок, який увінчав процес.”

На користь підсудних було розцінено той факт, що Жердицький та Діденко спочатку планували повернути банку ці чотири мільйони німецьких марок. Крім того, суд взяв до уваги складну соціально-економічну ситуацію, яка панувала в Україні на момент скоєння злочину. Водночас з огляду на підбурювання до неправдивих свідчень суд визнав за Жердицьким ”невірогідну кримінальну енергію”. В якості обставин, що поглиблюють вину Діденка, було названо його ”дуже агресивну, провокативну та часто образливу поведінку” відносно свідків.

Володимир Медяний