Життя без грошей
7 січня 2007 р.
Усе почалося з повідомлення по радіо. Колишня вчителька Гайдемарі Швермер, яка тоді заробляла на життя психотерапевтом, почула як у Канаді люди допомагають один одному без грошей, скажімо, „ти мені прибираєш хату, я тобі ремонтую машину”. Ідея їй сподобалася:
„Я тоді подумала: це саме те, чого я хочу. Я написала статтю, яку розіслала в кілька газет. Як тільки її надрукували, до мене почали звертатися люди”.
Так у Дортмунді утворилося ціле „бартерне коло”. Чотири роки Гайдемарі Швермер вела картотеку, в якій було понад 100 учасників. Але їй хотілося більшого: життя, в якому зовсім би не було грошей.
Вигідний бартер – догляд за тваринами
Так вона і вчинила. Діти були вже дорослі, з чоловіком Гайдемарі давно розлучилася, тож ніщо її не тримало. Вона залишила найману квартиру, меблі роздала знайомим і спробувала жити без гаманця. За приватні уроки французької жінці дали вживаний мобільний телефон; продовольчий магазин, у якому вона прибирала, погодився надавати їх харчі замість грошей, а одна жінка-оптик навіть зробила їй сучасні окуляри за те, що Гайдемарі Швермер кілька тижнів доглядала за її кішкою.
Загалом догляд за тваринами виявився особливо вигідним. Поки хазяї якихось Мурчика чи Жучки десь відпочивають, Гайдемарі безплатно живе у їхній квартирі. Причому не тільки в Дортмунді, а й у інших куточках Німеччини. Люди, які користуються її послугами, оплачують їй дорогу.
Мати власну оселю – Гайдемарі Швермер уже забула, що це означає. Тепер її більше цікавлять філософські питання:
„Чого я хочу в житті? Що мені потрібно? Хто я? У чому є сенс життя? Сьогодні люди не мають часу про це подумати, бо всі зайняти тільки тим, як би десь заробити зайву копійку. Все це забирає багато часу”.
Відносна незалежність
Обравши життя без грошей, Швермер каже, що отримала не більше часу, а більше незалежності. Тепер вона може коли завгодно сама вирішувати, де жити наступного дня. Але така незалежність відносна, кажуть її критики, серед яких Ганнелоре Рігер, яка теж колись співпрацювала з Гайдемарі:
„Вона залежить від тих, хто звертається по її послуги. Якби не було людей, яким би потрібні були її репетиторство чи можливість доглянути за квартирою і хатньою твариною, в неї нічого б не вийшло”.
Спочатку Гайдемарі Швермер думала прожити без грошей один рік. Але з часом це стало її філософією, експеримент триває вже майже 10 років.
Сьогодні її добре знають не тільки у Німеччині, а й за кордоном. П’ять років тому вийшла книга про неї, яку перекладено кількома мовами.
Відтоді прийшла слава. Жінку стали запрошувати на телевізійні ток-шоу, вона періодично виступає з лекціями по всій Німеччині. Не всі поділяють її філософію, дехто ставиться до її ідей скептично:
„Часто мене звинувачують у брехні, або кажуть, що я з глузду з’їхала. Інколи можна почути, що я все одного живу за гроші, але за чужі”.
Смерть по бартеру?
Швермер запевняє, що все чесно. Якось вона впала з велосипеда й зламала ногу. Вона каже, що свідомо не пішла до знайомого лікаря, а пролежала кілька тижнів у ліжку в квартирі, де вона доглядала за якоюсь твариною. І одужала. Тепер жінка переконана, що здолає будь-яку недугу.
Навіть померти Гайдемарі Швермер хоче без грошей:
„Я недавно звернулася до одного похоронного бюро і запропонувала їм свої послуги. Вони спочатку погодилися, але потім обірвали контакт. Шкода, але я не втрачаю надії, що мені вдасться й це”.