1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Думка експерта

Інтерв'ю провів Маркус Люттике24 березня 2014 р.

Аналітик берлінського фонду "Наука і політика" Кай-Олаф Ланґ в інтерв’ю DW про страх перед подальшими територіальними претензіями з боку Росії у Східній Європі та про те, як цьому можна протидіяти.

https://p.dw.com/p/1BUzm
Політолог Кай-Олаф Ланґ очолює дослідницьку групу "Інтеграція до ЄС" у берлінському фонді "Наука і політика"
Політолог Кай-Олаф Ланґ очолює дослідницьку групу "Інтеграція до ЄС" у берлінському фонді "Наука і політика"Фото: SWP

Deutsche Welle: Після анексії Криму Росією існує побоювання, що Москва може під приводом захисту російськомовного населення ввести війська і до cхідної України. Що може зробити Захід, аби зупинити щось подібне?

Кай-Олаф Ланґ: Доволі мало. Якщо Москва справді твердо вирішить привести в дію у східній Україні широкомасштабні дестабілізуючі заходи і також застосовувати насильство, запобігти цьому певно не вдасться. Однак Захід може заздалегідь надіслати сигнали рішучості і спробувати певною мірою "підняти ціну".

При цьому Захід може зробити три речі: передусім він може підтримати перехідний уряд у Києві; потім він може застосувати вибіркові - у тому числі й економічні - санкції проти Росії; і нам потрібні ефективні механізми солідарності в Європейському Союзі - наприклад у галузі енергетики. Окрім того, має бути покращене товариство з безпеки Північноатлантичного альянсу. Особливо Польща та країни Балтії потребують ефективних гарантій безпеки.

Тривога через можливу експансію Росії наявна й у країнах Балтії. Наскільки серйозною, на Вашу думку, є загроза для Латвії, Литви та Естонії, які є членами ЄС та НАТО?

Я не думаю, що вони перебувають під прямою загрозою. Російські інтереси сьогодні виглядають інакше: йдеться про великий геостратегічний взаємозв'язок і баланс сил між Заходом та Росією на пострадянському просторі. Україна - це ядро великої стратегічної конструкції. У випадку з балтійськими країнами все виглядає інакше, адже вони вже в ЄС та НАТО. Бажання мати відкриту конфронтацію з балтійськими країнами немає, однак є цілковита готовність використати долю російськомовної меншини для того, аби активізувати свої дії.

Які настрої відносно Росії панують у країнах Балтії?

Це суміш тривоги й пильності. З певним занепокоєнням дивляться не лише на Україну, а й на те, що роблять російські громади у власних країнах, і як по відношенню до цього поводиться Москва. Прибалти завжди застерігали, що ми не повинні виключати в тому числі й різні варіанти розвитку в сенсі політики безпеки перед нашими дверима на Сході. Зараз вони бачать підтвердження цього.

Яку роль відіграє енергетична залежність балтійських країн від Росії?

Балтійські країни впродовж багатьох років заявляли, що хотіли би створити для себе інші можливості для імпорту. Сто відсотків постачань природного газу надходять з Росії, альтернативної інфраструктури газогонів не існує. "Газпорм" контролює в тому числі постачальників газу. Тут є велика вразливість.

Чи створюють Білорусь та Молдова окрім України буфер між Росією та Заходом? Чи намагатиметься Путін у майбутньому збільшити вплив Москви в цих країнах?

Білорусь фактично вже зараз значною мірою перебуває під контролем Росії. Режим Лукашенка сам себе ізолював і великою мірою відірвався від Заходу. В економічному сенсі, передусім в енергопромисловому, він залежний від Росії. Свою військову присутність Росія там також посилила.

Тоді як у Молдові навпаки деякі речі вже справді окреслюються. У Придністров'ї - регіоні, котрий фактично відділився від Молдови, - також було бажання приєднатися до Росії. Може бути, що у випадку з Молдовою також буде зроблено спробу за допомогою заходів дестабілізації ускладнити підписання або впровадження цією країною угоди про асоціацію з ЄС.

Референдум у Криму розколов населення півострова

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою