1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна та МВФ

Олександр Савицький29 серпня 2012 р.

До України прибула група експертів Міжнародного валютного фонду. Серед цілей місії - обговорення виконання меморандуму про співпрацю. Поки що співпраця між Києвом і МВФ пробуксовує. Чому?

https://p.dw.com/p/15zGK
Фото: picture-alliance/dpa

Україні навряд чи вдасться обійтися без зовнішньої фінансової допомоги, однак Києву досі не вдалося відновити кредитування з боку Міжнародного валютного фонду. Причина криється в невиконанні українською стороною ухваленого раніше меморандуму про співпрацю, наголошують аналітики. На це звертає увагу й голова Комітету економістів України Андрій Новак. Серед умов, які висуваються Україні, - підвищення тарифів на газ для населення, реструктуризація компанії «Нафтогаз України» та зменшення дефіциту державного бюджету.

Очікується, що саме ці питання порушуватимуться під час зустрічей експертів місії МВФ з представниками українського уряду. Переговори відбуваються в Києві. Місія триватиме до 5 вересня. В МВФ уже неодноразово заявляли, що повернуться до питання кредитування України, коли побачать готовність уряду виконати рекомендації фонду. Перший транш кредиту обсягом в 1,89 мільярда доларів у рамках програми stand-by Україна отримала ще влітку 2010-го року. Через кілька місяців надійшли наступні півтора мільярда. На цьому, однак, була поставлена тимчасова крапка.

За відсутності подальших грошей від МВФ уряд Азарова вдався до випуску облігацій внутрішньої та зовнішньої державної позики. «Місяць тому кабмін розмістив єврооблігацій на два мільярди доларів, а в останні дні ухвалив розміщення таких облігацій ще на мільярд доларів», - сказав Новак. На його думку, такий спосіб запозичення коштів є значно дорожчим не лише за допомогу МВФ, а й за кредити інших держав. Українські єврооблігації розміщуються на умовах доходності у вісім відсотків. «Для прикладу, такі суперкризові держави, як Італія або Іспанія, отримують фінансову допомогу на умовах від шести з половиною до семи відсотків», – пояснив економіст.

Підступність російських і китайських кредитів

Ще одним джерелом запозичення капіталу для Києва за останні роки стало кредитування з боку державних російських і китайських банків. Запозичення грошей у такий спосіб, однак, має свої нюанси, про які варто пам'ятати. Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Шаров звернув увагу на те, що такі кредити не лише значно дорожчі, а й зазвичай супроводжуються політичними вимогами. Виступаючи під час однієї з конференцій у Києві, він застеріг, що виконання таких політичних вимог «ставить під загрозу економічну безпеку й суверенітет і відкриває можливості для маніпуляцій на найвищому політичному рівні».

Шаров нагадав, що на відміну від інших позичальників, МВФ висуває лише економічні вимоги, і це робить його «безальтернативним варіантом» для України. Таку думку підтримав і виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко. Він нагадав, що зовнішній борг України вже сягнув 120 мільярдів доларів і його необхідно постійно рефінансувати. Відмова від коштів МВФ за такої ситуації спричинить «колосальний девальваційний тиск на гривню» та вимивання золотовалютних резервів Нацбанку.

Прем’єр-міністр Микола Азаров ще в середині липня в одному із своїх інтерв'ю висловив сподівання на продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Однак як швидко ця співпраця відновиться, наголошують оглядачі, залежить власне від української сторони, яка має виконати умови МВФ і нарешті провести обіцяні реформи.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою