Конституційна реформа

Опозиційні фракції від понеділка прагнуть ухвалення в парламенті рішень з повернення до конституції 2004 року. Позафракційний депутат Давид Жванія заявив по телебаченню, що підписи про готовність проголосувати за акт з повернення до президентсько-парламентської республіки вже поставили 232 депутати. Але для конституційної більшості потрібно 300 голосів. Якщо їх не вистачить, то повторне голосування буде можливим лише на наступній сесії, заявив журналістам лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок. Саме тому, за його словами, опозиція не вимагала ставити акт на голосування.

Лідер "УДАРу" Віталій Кличко вважає, що результативне голосування провладних депутатів міг би забезпечити президент Віктор Янукович. За словами депутата, під час зустрічі з ним у вівторок, 5 січня, Янукович не заперечив проти повернення до старої конституції, але сказав, що на це піде півроку. "В нас часу немає. Рахунок іде на дні чи навіть на години. Ми не повинні допустити нового витку конфлікту", - заявив на це Кличко з трибуни парламенту і звинуватив владну сторону у навмисному затягуванні розв'язання політичної кризи.

Опозиція відчуває цейтнот

Лідер "УДАРу" не заперечує, що основний закон 2004 року необхідно вдосконалити. Але він впевнений, що зараз слід терміново позбавити президента надмірних повноважень, а вже потім покращувати конституцію. "В нас буде час, достатньо часу, над цим попрацювати", - заявив Кличко. Цю думку поділяє і перший заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв. В інтерв'ю DW він зазначив, що негайне повернення до конституції 2004 є офіційною позицією його фракції і однією з ключових вимог Майдану.

Соболєв нагадав, що європейські експерти, які брали участь в розробці конституційної реформи 2004 року, не погоджувалися лише з імперативним мандатом депутатів. Саме через це парламентарі за тієї конституції ставали цілковито контрольованими лідерами партій, в лавах яких вони прийшли до парламенту. "Але коли я чую про закладені в ту конституцію конфлікти, я не пригадую, щоби під час дії того основного закону "Беркут" стріляв в людей, щоб розганяли мирних демонстрантів. Натомість тоді був контроль парламенту за президентом і урядом, а уряду - за президентом", - сказав Соболєв. На його думку, повернення до такої конституції є поверненням до демократичної форми правління.

Вимушений компроміс

На відміну від нього експерт з конституційного права Української Гельсінської спілки з прав людини Всеволод Речицький сказав DW, що конституція 2004 року містить цілу низку суперечностей. На думку експерта, це може знову заблокувати здійснення державного управління в Україні, як це було за часів "помаранчевої" владної команди. Речицький вважає, що перехід до парламентсько-президентської форми правління необхідний, але радить розробити для цього більш досконалий основний закон.

Цю критику конституції 2004-го року поділяють і експерти Центру політико-правових реформ. Водночас заступник голови правління центру Віктор Тимощук сказав DW, що за теперішніх умов повернення до колишньої конституції могло б стати благом для України та сприяти врегулюванню політичної кризи. "За умов недовіри до президента з боку Майдану нам потрібен уряд, який би став гарантією від нинішніх владних безчинств. Але такий уряд за нинішньої конституції президент може розігнати в будь-який момент, - вважає Тимощук. За його словами, вийти з цієї кризи без відставки президента можна тільки за умови, якщо уряд буде незалежним від волі президента, що можна вважати єдиним плюсом конституції 2004 року.

Майдан також за іншу конституцію

Згідно з результатами опитування учасників протестів на київському Майдані Незалежності, проведеному 3 лютого 2014 року Фондом "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва" разом із Київським міжнародним Інститутом соціології, за повернення до конституційної реформи 2004 року, яка обмежувала владу президента, виступає 62,5 відсотка респондентів. Але найпопулярнішою вимогою протестувальників залишається відставка Віктора Януковича і проведення дострокових президентських виборів. За це виступає 85 відсотків, що на 20 відсотків більше, ніж у грудні.

Водночас конституційна реформа не увійшла до трьох пріоритетних вимог учасників протестів. Автори опитування зазначили, що поряд з відставкою Януковича, другою за важливістю вимогою Майдану українці вважають звільнення заарештованих активістів та припинення репресій. "Решта вимог, порівняно з цими, мають явно другорядне значення", - сказано у звіті соціологів.