1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вуличні протести в Україні можуть відновитися навесні

Олександр Савицький
21 листопада 2016 р.

Масові протести в центрі Києва не спричинили змін у керівництві країни, але можуть спалахнути з новою силою за кілька місяців, вважають українські експерти.

https://p.dw.com/p/2T0TP
Учасники протестів під Верховною Радою України
Учасники протестів під Верховною Радою УкраїниФото: picture alliance/dpa/Sputnik

Безстрокові вуличні акції протесту проти політики українського уряду і Національного банку на минулому тижні закінчилися повною поразкою організаторів протестів. Президент України Петро Порошенко закликав по телебаченню не таврувати учасників акцій і пообіцяв не допустити дестабілізації ситуації в країні. Як вважають експерти, в українському суспільстві зберігається потенціал для нових багатотисячних протестів, проте він навряд чи вихлюпнеться на вулиці раніше весни 2017 року.

Список вимог

Заявки на проведення багатотисячних акцій протесту на вулицях Києва подали в середині листопада близько десяти політичних партій і громадських організацій. За даними поліції, у вівторок, 15 листопада, в центрі столиці України протестували більше шести тисяч осіб. Громадський порядок забезпечувало стільки ж поліцейських і бійців Національної гвардії.

Прихильники партії "За життя" вимагали "євро по 11 гривень"
Прихильники партії "За життя" вимагали "євро по 11 гривень"Фото: picture alliance/dpa/Sputnik

Найчисленнішими стали мітинги і пікети, організовані партіями "За життя" і "Батьківщина". Прихильники першої протестували проти штучного, як вони вважають, банкрутства українських банків і відмови цих установ виплачувати гроші вкладникам. Активісти "Батьківщини" критикували соціально-економічну політику уряду і вимагали скасування істотного підвищення комунальних тарифів.

Ошукані вкладники під прапорами партії "За життя", лідером якої є колишній член Партії регіонів Вадим Рабінович, зосередили свій удар під стінами Національного банку України. Вони вимагали ухвалення парламентом закону про гарантії збереження вкладів громадян, відставки голови Нацбанку Валерія Гонтаревої і "долар по вісім гривень". Але після успішного голосування у Верховній Раді за законопроект про відшкодування ошуканим вкладникам збитків цей протест зійшов нанівець.

Хід профспілок

Одночасно біля Верховної Ради України і будівлі уряду відбувалася трьохтисячна акція протесту під прапорами партії "Батьківщина". Лідер цієї політичної сили Юлія Тимошенко відкрито закликала людей виходити на вулиці і висловлювати свій протест проти несправедливого, як вона вважає, підвищення вартості комунальних послуг, цін на газ і електрику. Крім того, Тимошенко висловлювала свою солідарність з ошуканими вкладниками.

Ці протести також були нетривалими. У "Батьківщині" очікували підкріплення у вигляді ініційованих Федерацією профспілок України (ФПУ) масових акцій проти "комунального рабства" і з вимогами підвищення зарплат і пенсій, проте воно не надійшло. Профспілкові лідери раптово скасували заплановані протести. "Ми вважали, що 17 листопада відбудеться розгляд держбюджету, але потім влада почала маневрувати і перенесла його на початок грудня", - так пояснив рішення ФПУ її лідер Григорій Осовий.

Розхитування по-українськи

Тим часом Служба безпеки України виступила із заявою про те, що масові акції протесту насправді інспіровані Москвою з метою зриву надання Євросоюзом безвізового режиму для українців, дестабілізації внутрішньої ситуації і зміни влади на більш лояльну до Росії. Як доказ були оприлюднені фрагменти матеріалів з нібито зламаної хакерами електронної пошти помічника президента Росії Владислава Суркова - план спецоперації "Шатун".

Проте київський політолог Сергій Толстов, якого вважають близьким до опозиції, в інтерв'ю DW не виключив, що ці тексти могли бути написані в Києві з метою дискредитації організаторів протестів. Він зазначив, що в них відмінюються українські прізвища і міститься вираз "в Україні", що характерно саме для українського варіанту російської мови.

Весняний вибух

У свою чергу, один із засновників Українського інституту майбутнього Тарас Березовець, якого вважають близьким до Адміністрації президента, сказав DW, що влада переграла своїх супротивників, задовольнивши основні вимоги ошуканих вкладників і оголосивши про підвищення з початку 2017 року мінімальної зарплатні вдвічі. Справжньою метою політиків, які організували вуличні акції, як вважає Березовець, була не боротьба за права простого народу, а спроба спровокувати дострокові парламентські і президентські вибори. "Але в українському суспільстві зараз переважає апатія, і ескалацію протестів можуть викликати тільки абсолютно екстраординарні події", - впевнений Березовець.

На його думку, протестний потенціал через зниження рівня життя населення може бути реалізований не раніше ніж через півроку. Це підтверджує і поведінка опозиції. Партія колишніх регіоналів "Опозиційний блок", яка також спочатку приєдналася до масових протестів в Києві і навіть закликала українців вийти з протестами на вулиці в усіх великих містах, згодом різко змінила тактику. "Лідери партії вирішили відкласти свої зусилля в цьому напрямку до настання весни", - повідомив Толстов.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою