1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Економіка в Україні розвивається потужніше, ніж у Китаї?

Віктор Тимченко15 вересня 2004 р.

Останнім часом все частіше надходять повідомлення про просто вражаючі успіхи української економіки. За цифрами вона випереджає не лише Америку та Європу, а й такі країни як Китай та Росія. Що криється за цими цифрами – про це наш сьогоднішній журнал.

https://p.dw.com/p/AOON
Чергова жертва серед українських гірників
Чергова жертва серед українських гірниківФото: AP

Темпи зростання валового внутрішнього продукту в червні нинішнього року були в Україні понад 19 відсотків, а в липні - за 17. За підсумками семи місяців року – 13 з половиною. Це в десяток разів перевершує нинішні показники багатьох європейських країн, які, сказати, справді радше тупцюють на місці. Але це й у півтора рази більше за показники визнаного лідера світового економічного розвитку - Китаю та вдвічі більше, ніж може про себе повідомити Росія, яка гріється від багаття рекордно високих цін на нафту та газ.

Україна, в якій немає ні нафти, ні газу, принаймні на експорт, Україна, в якій не прокладають надшвидкісних трас для поїздів на магнітній подушці, Україна, в якій годі шукати кардинальних економічних реформ, саме вона, виявляється, а не Китай, є провідною країною в світовій економіці. Принаймні, на даному історичному етапі.

Експерт з економічних питань університету з німецького міста Констанц Райнер Лінднер вважає, що цифри, які наводить офіційна українська статистика, треба сприймати, принаймні, обережно. Він називає на те дві причини: підготовку до виборів і низький рівень, від якого робиться розрахунок темпів зростання.

”Не слід забувати, що залишився усього один місяць до президентських виборів в Україні. І це впливає на те, який імідж створюється Україні для своїх виболрців і назовні. На мою думку, ці статистичні дані також пов”язані з виборами. Звичайно, у деяких галузях економіки помітне оздоровлення порівняно з кризовими роками - у таких, наприклад, як експорт зброї, металургійна промисловість, траспортування сировини. При цьому треба зважити на те, що саме в цій галузі спостерігається масштабне старіння обладнання, і воно є бомбою з годинниковим механізмом для української економіки”.

Якщо базою розвитку китайської економіки є кардинальні економічні реформи, якщо економічні успіхи Росії базуються як на реформах, зокрема податкових, та на високих цінах на газ, то не дуже зрозуміло, які підвалини економічного українського дива. Німецький науковець вважає, що ці підвалини радше не економічного, а статистичного характеру:

”Таке ми спостерігаємо у багатьох країнах колишнього Радянського Союзу. Дуже низький висхідний рівень забезпечує високий темп приросту ВВП. Але, приміром, якщо Росія і надалі матиме такі високі темпи розвитку, як сьогодні, то й тоді вона через десять років досягне лише рівня Греції, яка є однією з найслабших економік Євросоюзу. Тому цифри темпів росту не варто переоцінювати”.

Як відомо, самі високі чи низькі відсотки темпів приросту економіки їсти не можна. Або скільки не кажи ”Цукор, цукор”, у роті солодше не стане. У той час як все ширші верстви китайців стають все заможнішими, в Україні ця тенденція поки що неозброєними оком не помітна. Райнер Лінднер вважає:

”Ці цифри не відбиваються на рівні життя простих громадян України. Навіть навпаки, тут і надалі збільшується провалля між бідними та багатими. Взяти хоча б підняття цін на комунальні послуги, зростання видатків на прожиття, на продукти харчування. При цьому зарплата зростає дуже повільно, ще й досі ми маємо справу із значними невиплатами заробленого. А високі цифри можна дуже гарно використовувати під час виборчої кампанії, щоб сказати, що розвиток економіки стабільно високий. І того кандидата, який не належить до нинішнього керівництіва країною, а саме Ющенка, можна виставити фактором нестабільності, який шкодитиме такому потужному розвитку економіки. Залишається лише очікувати, чи вдасться цими цифрами ввести в оману виборців”.

Так завершив свій коментар новітніх українських статистичних даних німецький науковець Райнер Лінднер.