1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Дракон без вогню

Інна Завгородня / dapd, dpa18 жовтня 2012 р.

Китайська економіка демонструє найнижчі за останні три роки показники зростання. Це прикра новина для кон’юнктури світового ринку та німецьких експортерів. Проте є й ознаки одужання.

https://p.dw.com/p/16Rqg
Фото: picture-alliance/ZB

Економіка Китаю зростає повільніше, ніж під час кризи. За повідомленням статистичного відомства в Пекіні, ВВП другої у світі за обсягом економіки країни у третьому кварталі поточного року зріс лише на 7,4 відсотка. Це на один відсоток менше, аніж було заплановано комуністичним керівництвом країни. Водночас внутрішній попит і обсяги промислового виробництва із липня по вересень цього року зросли, що дає надію на швидке одужання китайської економіки.

Це вже сьоме скорочення квартальних показників і загалом найнижчий рівень зростання від початку 2009 року. У другому кварталі 2012 року зростання було на рівні лише 7,6 відсотків – через малі обсяги зовнішньої торгівлі і недостатні обсяги споживання всередині країни. Боргова криза в Європі й економічні проблеми у США призвели до відчутного зниження попиту на продукти Made in China.

Мінімальне зростання для нових індустріальних країн

Незважаючи на те, що розвиток економіки розчаровує, китайський прем’єр-міністр Вень Цзябао демонструє упевненість. За його словами, завдяки вжитим заходам економіка продовжуватиме «стабілізуватися». Хоч традиційна промисловість перебуває у важкому стані, проте високотехнологічному секторові економіки йдеться «порівняно краще», вважає прем’єр-міністр. За його словами, сільське господарство та сфера послуг теж розвиваються ліпше за індустрію.

Прем’єр-міністр Китаю Вень Цзябао
Прем’єр-міністр Китаю Вень ЦзябаоФото: ap

Для змучених кризою європейських країни сім відсотків економічного зростання могли би видатися фантастично високими. Проте для нової індустріальної країни на кшталт Китаю швидкий ріст необхідний для створення достатньої кількості робочих місць і вирішення внутрішніх проблем. Економісти визначають критичну межу для таких країн на рівні від шести до восьми відсотків.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою