1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

До ювілею Гоголя: новий німецький переклад «Мертвих душ»

3 квітня 2009 р.

До 200-річчя від дня народження видатного письменника Миколи Гоголя у Німеччині вийшли одразу два нові переклади його єдиного роману «Мертві душі».

https://p.dw.com/p/HPp0
Фото: picture-alliance / akg-images

Багато рецензентів особливо відзначили текст берлінської перекладачки Вєри Бішітцкі. У копіткій багаторічній праці їй вдалося перекласти складний для перенесення в інші мови текст у спосіб, якомога ближчий до оригіналу.

Зберегти оригінал або про «пирог-рассольник»

Заплутані речення й складні словосполучення, своєрідна розстановка знаків, повтори – все це було не виправлено, а навпаки – якомога точніше перенесено в німецьку мову. Вєра Бішітцкі педантично перекладає все, що стосується тогочасних реалій в Росії. Рецензенти звертають увагу, зокрема, на велике доповнення до перекладу, в якому пояснено кожну страву, що згадується на сторінках роману Гоголя.

Сама перекладачка пише у своїх спогадах про роботу над перекладом, які оприлюднило в Інтернеті видавництво «Артеміс унд Вінклер»:

«Візьмемо, приміром, «пирог-рассольник» пані Коробочки. Ми знаємо, що таке розсіл – рідина, в якій маринують огірки. Сьогодні під стравою розсольник розуміють суп на основі м’ясного чи рибного бульйону, до якого додають саме огірковий розсіл. Але як може бути пов’язаний пиріг з розсольником? Тут і задумуєшся, що міг Гоголь мати на увазі під цією стравою. Може, пиріг, який подавали до розсольнику…

На щастя, в одному із своїх записників сам Гоголь пояснює, що йдеться про «пиріг з курятиною та гречкою, в начинку кришать яйця й додають огірковий розсіл». Отже, після довготривалого дослідження стає зрозумілим, яку страву мав на увазі сам Гоголь. Але проблема з перекладом залишається. Трансформувати «пирог-рассольник» пані Коробочки у німецьку мову практично нереально. Тоді я просто залишаю це слово таким, як воно є в оригіналі, й пояснюю в додатку, що воно означає. Так я робила й з іншими схожими ситуаціями».

А як перекладали інші?

Цікаво, пише далі Вєра Бішітцкі, було подивитися, як перекладали гоголівський «пирог-рассольник» попередні перекладачі «Мертвих душ». Адже донині роман Гоголя на німецьку перекладали вже шістнадцять разів. З’ясувалося, що писали і про солоний пиріг, і про пиріг із солоними огірками, навіть про пиріг із засоленим м’ясом. Інші ж просто не згадували цю страву з кухні пані Коробочки. Це не означає, що хтось робив правильно чи невірно. Такий підхід ілюструє те, наскільки складним є переклад гоголівського матеріалу.

Звісно, що й старі, або як їх вже навіть називають, «історичні» переклади «Мертвих душ» на німецьку не забуті. Перед ювілеєм літературного генія видавництвом «Діоґенес» було перевидано зокрема найперший переклад роману, зроблений 1846 року Філіппом Льобенштайном. На завершення додамо, що новий переклад «Мертвих душ» Вєри Бішітцкі, який вийшов друком у видавництві «Артеміс унд Вінклер» проілюстрований репродукціями з гравюр Марка Шаґала. Книга належить радше до розряду подарункових і коштує 89 євро.

лю/нн (wdr, faz, www.artemisundwinkler.de)