Досягнуто консенсусу щодо конституції Іраку

Схоже на те, що в Іраку суперечки навколо перехідної конституції держави вгамувалися. Навіть шиїти більше не опротестовують закладені в документі норми. Тож існує велика ймовірність того, що в понеділок представники всіх політичних сил країни підпишуть текст конституції. Поступ у цьому питання став можливим після того, як лідер місцевих шиїтів аятола Алі аль Сістані перестав чинити опір конституційному процесу в Іраку. У неділю зранку шиїтський представник в урядовій раді Мовафак Аль Рубаї після розмови зі Сістані заявив: "Я сподіваюся, що документ ми зможемо підписати з волі Божої у понеділок зранку". Нагадаю, що на початку минулого тижня всі 25 членів урядової ради Іраку висловилися за ухвалення документа. Але саме через Сістані та інших шиїтських лідерів ухвалення проекту основного закону держави не відбулося в п"ятницю, як це планувалося. Тож, які саме моменти в тексті проекту викликали незгоду шиїтів? По-перше той пункт, який передбачав свторення курдської автономії на території Іраку. По-друге, шиїти вимагали внести в конституцію пункт про провідну роль ісламу в державі. У тексті ж проекту вказано, що іслам є лише одним з джерел законотворення в Іраку, що в державі існує свобода сумління й рівність всіх релігій перед законом. По-третє, шиїтам, прихильникам шаріату, аж ніяк була не до вподоби закріплена законом громадянська рівність чоловіків та жінок. Вони також домагалися того, щоб всі цивільні справи визначалися саме приписами шаріату. І нарешті по-четверте, шиїти виступали за те, щоб державою керував колективний орган, до якого входили б три їхні представники та по одному від сунітів та курдів. В той час як проект конституції передбачав, що на чолі держави стоїть президент і два його зуступники. Аби залагодити суперечку члени урядової ради Іраку провели переговори, на яких і було досягнуто консенсусу. Причому, як заявив після наради голова ради Мохамед Бахр Улум, конситуцію буде підписано в тому вигляді, в якому вона й була. Це значить, що шиїти таки вирішили відмовитися від своїх претензій. Водночас Міжнародна правозихисна організація Human Rights Watch, скритикуала проект іракської конституції, зазначаючи, зокрема, що права жінок в ньому виписані недостатньо чітко й не передбачно гарантій їх дотримання. Тим не менше, можна впевнено стверджувати, що ухвалення конституції держави стане великим кроком на шляху побудови демократії в Іраку. Американський президент Джордж Буш, коментуючи залагодження конституційної суперечки заявив: "Рік тому закон в Іраку залежав лише від примх однієї брутальної людини. Коли новий основний закон вступить в силу, мешканці країни вперше за останні десятиліття будуть жити, відчуваючи, що вони надійно захищеними правами, записаними в законі. Жодні релігійні чи етнічні групи не будуть мати вищих прав, ніхто не зможе використати державну машину для дискримінації". Підписання проекту констуції є одним з пунктів плану передавання влади в країні з рук американських вояків та їхніх союзників громадянам Іраку, яке має відбутися 30 червня цього року. Тимчасова конституція, яка визначає лише загальні принципи державного устрою, діятиме тільки до проведення всезагальних виборів. Потім обраний орган повинен ухвалити вже постійний, а не тимчасовий проект основного закону держави. Деякі міжнародні аналітики припускають, що шиїти здали свої позиції у конституційній суперчці лише для того, щоб вигравши вибори внести в текст конституції всі потрібні їм зміни. Хоча, згідно з тим же проектом, будь-які три з 18-ти провінції Іраку зможуть заблокувати внесення змін до основонго закону, якщо в кожні й з них проти корекцій висловиться понад дві третини мешканців. Любомир Петренко