«Двадцять гривень у паспорті». Нотатки про перетин кордону

Чеський репортер Роман Сітнер планував перейти з України до Словаччини пішки і попередження, що подолати кордон можна лише на колесах, його заскочило. На той час не їхав жоден автобус, і чеського журналіста підсадив до своєї легковички словак на ім’я Штефан. У довгій колоні, поки чекали на прикордонний контроль, Роман Сітнер довідався, що Штефан щодня їздить в Україну по бензин, часто везе звідти сигарети і горілку, але сьогодні не везе нічого. Вдруге заскочило чеха те, що дорогі автомобілі чергу зазвичай минали. Дипломати? Ні, пояснив словак, це ті, які заплатять і прикордонникам, і митникам по двадцять гривень.

Експрес-пропуск

Роман Сітнер був заскочений і втретє! Коли наближався прикордонний контроль, Штефан витяг з гаманця гроші і вклав у паспорт. Пояснив: везеш не везеш, а їм віддай, бо завтра примусять заповнювати декларацію, і вся процедура триватиме півтори-дві години, а так – десять секунд. Штефан їздить в Україну щодня, пише чеський репортер, але досі не може помітити в яку саме з тих десяти секунд його гроші опиняються в кишені українського прикордонника. А якби мав у машині сигарети, заплатив би й митникам – «по п’ять гривень за блок». «Нарешті Європейський Союз!» - таким вигуком закінчив свої нотатки Роман Сітнер, опинившись у Словаччині.