1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Генерал Ґотовіна не пускає Хорватію до ЄС

17 березня 2005 р.

У коментарях, присвячених міжнародним подіям, німецькі газети відвели найбільше місця рішенню Євросоюзу відкласти переговори про вступ із Хорватією. Брюссель вважає, що Заґреб недостатньо активно співпрацює з Гаазьким трибуналом.

https://p.dw.com/p/ALz3

Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ з цього приводу пише:

Євросоюз ще не бажає вести переговори з Хорватією про вступ. Загреб, як звучить у поданому з Брюсселя вердикті, працює «недостатньо відкрито» з Гаазьким трибуналом для воєнних злочинців. Це твердження ґрунтується на одній-єдиній справі щодо генерала Ґотовіни. Колишній солдат Іноземного легіону, який зберіг французьке громадянство і всі закордонні контакти, вже роками переховується від правосуддя. І Хорватію звинувачують тепер у тому, що генерала досі не затримано, –

зазначає ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ і далі звертає увагу читачів на такий момент:

Треба бути твердим та принциповим, заявляють суворі представники країн ЄС: чого тоді очікувати від Боснії-Герцеговини, Сербії та Туреччини, якщо навіть Хорватія дозволяє воєнним злочинцям утекти? У принципі, це тішить, що Євросоюз так чітко дотримується своїх рішень і проводить послідовну політику. Водночас виникають і певні сумніви. Ще минулого року, за визнанням самої ж Гааги, співпраця з Хорватією у справі видачі воєнних злочинців проходила без жодних проблем. Поміркований уряд у Загребі від самого початку взяв курс на ЄС і потурбувався серед іншого про те, аби восьмеро воєнних злочинців з Хорватії та Боснії постали перед трибуналом. Але Євросоюз чомусь бажає все узалежнити від справи Ґотовіни, ставлячи таким чином під удар хорватський уряд – підкреслює ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ.

Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ, продовжуючи тему, ставить питання дещо ширше:

Брюссель сказав своє слово, Гаага може бути задоволеною. Останнім часом міжнародне співтовариство врешті змусило балканські держави співпрацювати з трибуналом. Америка тисне кредитами, Європа погрожує призупинити процес зближення з ЄС. Цей подвійний тиск зумів розхитати пан-югославську стіну з брехні та впертості. За минулі тижні цілу низку сербських та боснійських генералів було відправлено до Гааги, –

підкреслює ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ і продовжує:

Утім, після цілого десятиліття існування Гаазького трибуналу поки що не видно на горизонті перемоги народного кримінального права. Адже існує і протидія, яка підживлюється з Америки. Старанна підтримка Вашингтоном прагення покарати злочинців з колишньої Югославії спрямована на те, аби проект якомога скоріше завершити. Адже США побоюються того, чого бажає багато європейців: глобального правового порядку, який має стосуватися всіх країн, – читаємо в ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Перейдемо до іншої теми. Незважаючи на те, що, за визнанням Transparency International, Німеччина добивається щороку кращих результатів у справі подолання корупції, проблема хабарництва, стверджує у своєму коментарі БАДІШЕ ЦАЙТУНҐ, ще довго турбуватиме німців:

Боротьба з корупцією – це боротьба, яку ніколи не можна довести до переможного кінця. Як у глобальному масштабі, так і на рівні однієї окремої країни. Треба віддати належне Transparency International, яка змусила головних осіб у сфері політики та економіки так серйозно перейнятися цією проблемою. Німецький уряд нині працює над законодавством, яке б допомогло боротися з корупцією, що зачепила в першу чергу будівельну галузь. Депутати планують запровадити на федеральному рівні реєстр корупції, розширити правила надання державних замовлень, аби посприяти прозорості процесу. Безумовно, це – кроки в правильному напрямі. Але все ж цього не достатньо. Чого дійсно бракує, так це переконливих штрафних санкцій для тих, хто дає і хто бере хабарі, – вважає БАДІШЕ ЦАЙТУНҐ.

Тему продовжує газета КЕЛЬНЕР ШТАДТ-АНЦАЙҐЕР:

Федеративна Республіка Німеччина щороку стає менш корумпованою. Водночас практика хабарництва як і раніше функціонує на широку ногу. Навіть попри те, що ухвалюються важливі закони для боротьби з цим явищем. Тепер буде запроваджено «чорний список» для хабарників, який має створити відлякуючий ефект, оскільки всі корумповані грішники на кілька років потраплять в поле громадського осуду. Дієвим засобом було б також створення програми захисту свідків. Зрештою, держава повинна зробити все, що в її силах, у боротьбі з корупцією – закликає КЕЛЬНЕР ШТАДТ-АНЦАЙҐЕР.

Oгляд німецької преси підготував Любомир Петренко