1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

В Україні планується запровадити нові правила відшкодування ПДВ - pro et contra

Марія Копиленко9 квітня 2004 р.
https://p.dw.com/p/AOQO

В Україні планують запровадити нову систему оплати податку на додану вартість. Передбачається, що підприємства відкриватимуть спеціальні ПДВ-рахунки, на які надходитимуть усі суми, пов”язані з відшкодуванням чи оплатою ПДВ. Про те, що саме означає ця система, і піде мова в нашій передачі.

Німецькі та українські експерти погоджуються, що таке рішення уряду було абсолютно необхідно для врегулювання цієї досить криміналізованої сфери економіки. Заступник директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій у Києві Ігор Бураковський пояснює, в чому полягає суть нової системи:

”Ідея цієї новації в принципі – дуже проста. Тепер підприємство, крім основного розрахункового рахунку, через який рухаються кошти підприємства, відкриває спеціальний ПДВ-рахунок. На цей ПДВ-рахунок зараховуватимуться ті кошти, які підприємство має сплачувати в якості податку на додану вартість. Тобто таким чином держава намагається відстежити утворення цього податку і, відповідно, його подальший рух, скажімо, до державної скарбниці в державний бюджет, або на якісь інші цілі. Тобто таким чином мова йде про те, щоб розподілити всі фінансові потоки підприємства на дві частини – потоки, пов”язані з ПДВ, і потоки, пов”язані з іншою виробничою комерційною діяльністю”.

Однак махінації з податком на додану вартість – це зовсім не вигадка ”відчизняних” економістів. Це явище інтернаціональне, - стверджує науковий співробітник Німецького інституту економічних досліджень у Берліні Ульріх Тіссен. Він пояснює це самим механізмом функціонування ПДВ:

”Підприємство виробляє якийсь товар і продає потім цей товар кінцевому споживачеві, якому нараховується й ПДВ. Тобто, коли підприємство продає вироблений ним товар, воно стягуює ще й податок на додану вартість. На Україні цей податок становив минулого року 20 %. Потім це підприємство повинно перерахувати цей ПДВ, що воно його отримало, на рахунок власної податкової адміністрації. Однак це підприємство має право вилучити з суми цього ПДВ той податок на додану вартість, що воно його заплатило само в процесі виробництва. Тобто, підприємство само купувало якісь товари, щоб мати змогу виробити свій кінцевий продукт. У процесі виробництва йому самому доводилося платити багато рахунків, а ці рахунки завжди містили ПДВ. А те, що само підприємство заплатило у вигляді ПДВ, воно має право повернути собі з тієї суми ПДВ, яку воно стягнуло з кінцевого споживача свого продукту”.

Економіст Ігор Бураковський погоджується з тим, що в Україні процес повернення ПДВ і, взагалі, його оплата – це надзвичайно складна річ:

”На сьогоднішній день в Україні склалася дуже непроста ситуація з відшкодуванням податку на додану вартість. Проблема полягає в тому, що ті суми, які має відшкодовувати держава, наприклад, експортерам та іншим категоріям виробничників, перевищують фактично надходження від ПДВ. Для того, щоб відстежити, як сплачуються ПДВ, було вирішено запровадити спеціальні ПДВ-рахунки. Я думаю, що такий крок є вимушеним, є, звичайно, адміністративним, але на сьогоднішній день адміністрування ПДВ перебувае в критичній ситуації, і уряд має щось робити для того, щоб вирішити цю проблему”.

Водночас німецький експерт Ульріх Тіссен наголошує, що проблеми виникають тоді, коли підприємство продає свій продукт за кордон, тому що в цьому випадку воно не нараховує своїм клієнтам ПДВ:

”Наприклад, якщо український виробник сталі продає сталь до Німеччини, то німецький покупець не повинен платити цьому українському підприємцю ПДВ, тому що експорт звільнено від цього податку. Це стосується також і німецького експорту. Німецький експорт також звільнено від німецького ПДВ”.

Тобто ПДВ нараховується лише тоді, коли кінцевий продукт продається кінцевому покупцеві в самій країні, де вироблено цей товар. Тому, каже Ульріх Тіссен, ті підприємства, які працюють на експорт, не повинні перераховувати ПДВ податковій адміністрації. Адже їхні клієнти не платять цього податку:

”Однак ці підприємства змушені були платити ПДВ на товари, що вони купували для свого виробництва. І суму цього податку вони отримують назад від податкової адміністрації. Податкові адміністрації зобов”язані повертати цей податок підприємствам, які експортують свою продукцію. А для податкової адміністрації це завжди становить проблему - перевірити, чи справді товари йшли на експорт, і в якій кількості. І тут можливі різні зловживання”.

Український експерт-економіст Ігор Бураковський наголошує, що в галузі відшкодування ПДВ існує цілий комплекс проблем:

”Що стосується відшкодування податку на додану вартість, то тут виникли три основні проблеми. Перша проблема – це наявність великої кількості фіктивних фірм, які фактично створювали об”єкт для відшкодування лише на папері і таким чином створювали проблему для чесних платників податків. Друга проблема полягає в тому, що багато українських підприємців використовували різні схеми більш-менш законного ухиляння від сплати ПДВ, що також створювало проблему для відшкодування. І, нарешті, є й третє питання, про яке також не слід забувати, - це досить високий рівень корупції, в тому числі й серед працівників податкової адміністрації, які створили певний бізнес, змушували фактично певних бізнесменів сплачувати відповідну винагороду, якщо можна так сказати, за здійснення законної операції з відшкодування ПДВ”.

Науковий співробітник Німецького інституту економічних досліджень Ульріх Тіссен переконаний, що махінації з ПДВ – це міжнародне явище і дуже поширений злочин. За його словами, існують навіть кримінальні угруповання, що спеціалізуються на дуже складних міжнародних операціях з ПДВ.У процесі таких операцій вдається приховати величезні суми податку на додану вартість. Це становить дуже серйозну проблему для Європейського союзу:

”У Німеччині, наприклад, масштаб цих зловживань був таким, що навіть тоді, коли економіка країни ще зростала, доходи від ПДВ постійно зменшувалися. І це можна пояснити лише зловживаннями в галузі ПДВ. Якщо валовий соціальний продукт зростає, то так само повинна зростати і сума ПДВ. Якщо ми спостерігаємо зростання валового продукту на 10 відсотків, то сума ПДВ також повинна зрости на 10 відсотків. І так воно й було в минулому. Але, якщо сума ПДВ зростає менше, ніж зростає валовий соціальний продукт, то ясно, що десь щось не так. Саме це й спостерігалося в Німеччині”.

З цим явищем, каже Ульріх Тіссен, велася запекла боротьба на рівні Європейського союзу, тому що саме на рівні ЄС здійснювалися дуже складні операції з залученням багатьох країн, які слугували тільки одній меті – ухилитися від необхідності платити ПДВ. Тому німецький експерт позитивно оцінює рішення українського уряду стосовно нової системи оплати ПДВ:

Я думаю, що на Україні спостерігалася подібна ж проблема, яку уряд зараз намагається розв”язати за допомогою спеціальних рахунків для ПДВ. В принципі – це правильний крок. Треба тільки стежити за тим, щоб цей контроль не був занадто дорогим ані для держави, ані для підприємств. Я сподіваюся також, що це буде запроваджено без особливих бюрократичних нагромаджень. Адже кожний вид контролю коштує грошей, а разом з ними – і показників економічного зростання”.

На думку Ігоря Бураковського, саме дефіцит коштів на відшкодування ПДВ стимулював корупцію, в тому числі й серед представників державної податкової адміністрації. Водночас український експерт не бачить у нових правилах жодних ознак утиску іноземних підприємств, що працюють в Україні:

”Фактично запровадження ПДВ-рахунків є обов”язковим для тих підприємців, які зареєстровані й діють в Україні. Якщо говорити в цілому, то я не думаю, що це якийсь дискримінаційний хід по відношенню до іноземних підприємців, оскільки знову ж таки він стосується всіх тих, хто безпосередньо працює в Україні, зареєстрований в якості підприємця на українській території”.

Однак, наголошує Ігор Бураковський, проблема з новою системою полягає в іншому:

”Якщо ми нагромаджуватимемо ці кошти на окремому рахунку, скажімо, кошти, пов”язані з ПДВ, це означатиме певне зменшення обігових коштів підприємця – будь-якого, чи українського, чи іноземного, що діє в Україні. А це, в свою чергу, створюватиме проблеми для поточної виробничо-комерційної діяльності. Ми можемо говорити про те, що, очквидно, на перших порах запровадження ПДВ-рахунків стимулюватиме до певної міри підвищення витрат, а відтак і певні інфляційні процеси, які відбуватимуться в Україні".