1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

В офісі - коли колега краде твою ідею…

1 грудня 2010 р.

Генерувати ідеї - це лише половина справи. Важливо вміти донести їх до правильної людини – шефа. А водночас – захищати від менш креативних колег, які не проти запозичити чужі думки. Як боротися з офісним шпигунством?

https://p.dw.com/p/QMdi
Фото: picture alliance/ZB

Усе розпочинається, як спільний проект – обговорення, обмін ідеями, розподіл обов'язків. Але в якийсь момент колега раптом перехоплює ініціативу, сам робить презентацію, представляє шефу ідею, одним словом – відсуває вас на задній план. Образливо? Ще й як! Більше того – шкідливо для кар'єри, твердять експерти. Той, хто не вміє відстояти свою інтелектуальну власність, у довгостроковій перспективі ставить під загрозу своє професійне зростання.

Вихід з пікантного становища

Досвід кельнського експерта з питань кар'єри, психолога Петера Ґросса свідчить, що зіштовхнувшись з подібною ситуацією вперше, чимало співробітників демонструють свою безпорадність. «Скаржитися шефу якось не хочеться, розмірковують вони, але й як довести, що ти правий? Псувати відносини з колегою теж, начебто, не хочеться, - каже психолог. - Однак неприємне враження залишається». Так само як і необхідність діяти, аби в майбутньому не опинитися в подібній ситуації, переконаний експерт.

Symbolbild Tauziehen Tau ziehen Koalition Verhandlung
Перетягування канату - на роботі таке трапляється частоФото: picture-alliance / Sven Simon

Марія Гоф-Ґлац, професійний консультант з питань кар'єри, радить у жодному разі не займати позицію жертви й не виносити те, що трапилося, на загальне обговорення. «Скарги тут не допоможуть, потрібна відверта розмова з колегою віч-на-віч. Причому розпочати треба не з докорів, а з конкретного формулювання своїх претензій: «Це був наш спільний проект і моя ідея, яку ти привласнив», - радить експерт. За її словами, єдиний правильний вихід з подібної ситуації – вимагати компенсації. Вона може полягати, наприклад, в тому, що при наступній можливості колега згадає про ваш внесок у проект, тобто – відкрито визнає ваші заслуги.

І справа тут не у вражених гордощах, вважає Марія Гоф-Ґлац, а у почутті власної гідності. «Це наче правила особистої гігієни. Досить один раз порушити, і це може перетворитися на звичку. Тому не дозволяйте, щоб до вас ставилися недбало, - говорить психолог з Алленсбаха. – Якщо люди не соромляться скористатися результатами вашої праці, це означає, що вони не сприймають вас серйозно». А чим далі – тим гірше: спочатку з вами перестануть рахуватися колеги, а згодом і керівництво почне «забувати» про вас, коли справа дійде до підвищення зарплати або просування по службі, переконана експерт.

Правила «конспірації»

Водночас, як правило, проблем з такими не зовсім чесними колегами можна уникнути, якщо дотримуватися правил офісної «конспірації». Правило перше: бережіть свої ідеї під замком – як у прямому, так і в переносному сенсі. «Не залишайте на робочому столі важливі документи, при необхідності закривайте їх в шухляді або забирайте додому. Доступ до комп'ютера слід захистити паролем, - радить експерт з питань кар'єри Марія Гоф-Ґлац. – Ну й, звичайно, не варто вибовтувати зайве в присутності «ненадійних» колег».

Schlüssel in Schloss
Бережіть свої ідеї під замкомФото: Fırat - Fotolia.com

Правило друге: не кидайтеся «сирими» ідеями. «Будь-яку ідею спочатку треба продумати, дати їй оформитися, дозріти. Потім її варто привести в презентабельний вигляд, і лише після цього – представляти керівнику», - радить експерт Марія Гоф-Ґлац. Найгірше, за її словами, якщо ви прийдете до керівника з «напівфабрикатом»: він може не оцінити ваш задум й навіть відразу відкинути його. Ідеально, за словами експерта, слід підготувати не тільки презентацію, але й подумати про можливості реалізації. «Зафіксувавши все на папері, ви не тільки справите гарне враження на шефа, але й застовпите за собою авторство», - говорить вона.

Правило третє: якщо ви все ж таки озвучуєте якісь ідеї, чітко формулюйте їх як ваші власні. На той випадок, якщо врешті-решт саме ваша пропозиція виявиться найбільш вдалою і ляже в основу великого проекту, слід заздалегідь обговорити деталі згадування автора, радить психолог Петер Ґросс. «Помилка, до якої вдаються найчастіше, полягає в тому, що це питання не виноситься на обговорення з колегами або з шефом. Співробітник виходить з того, що його згадають серед авторів і дуже здивується, якщо цього не трапиться. Тому моя порада: якщо для вас справді важливо, щоб ваше ім'я було в списку авторів, тоді говоріть про це заздалегідь», - радить Петер Ґросс.

Не наїжджай на бульдозер

Значно складніше, на думку експертів, вирулити із ситуації, якщо на вашу інтелектуальну власність спокусився не хто інший, як сам шеф. З одного боку, з огляду на посаду керівник має право представляти успіхи своїх підлеглих як власні. «Певним чином це легітимно, хоча й прикро для співробітника, - говорить психолог Марі Гоф-Ґлац. – Однак якщо таке повторюється знову й знову і співробітник не отримує належного визнання, то в якийсь момент він просто втрачає бажання щось робити».

Ukraine Karrikatur von Lubomyr Wynnyk
Різні "вагові категорії"Фото: Lubomyr Wynnyk

Брак мотивації погано впливає на креативність працівника, а напружена атмосфера в офісі може підштовхнути його змінити місце праці. Водночас чогось домагатися й пробувати довести керівникові, що він неправий, - не найкращий спосіб виходу зі становища, переконані експерти. Адже шеф представляє зовсім іншу вагову категорію й сперечатися з ним в кращому випадку нема сенсу, а в гіршому – може призвести до втрати робочого місця. «Варто піти до шефа й спокійно поцікавитися, як він ставиться до ідеї авторства в рамках фірми, - говорить експерт. – Цілком імовірно, що ваш керівник справді дотримується думки, що результати праці підлеглих належать компанії-працедавцю в особі вищого за посадою керівництва, тобто – йому».

Після цього можна змалювати своє бачення ситуації й на прикладі конкретного проекту пояснити, чому для вас так важливо бути названим серед авторів. Навіть якщо ви не зможете домогтися конкретних результатів, все ж таки дасте зрозуміти, що знаєте собі ціну й поважаєте свою працю.

Автор: Юлія Сєткова / Володимир Медяний
Редактор: Євген Тейзе